Прохання про допомогу для сайту

Прохання до читачів!

Пишу коротко. Цьому сайту уже більше 11 років, він існує з 2009 року. Але наразі, через кризу, зацікавленість в розвитку сайту зменшилась.

Я прошу Вас, читачі, підписуватися на сайт в соціальній мережі Фейсбук, ставити вподобайки (лайки), посилатися на сайт в соціальних мережах чи власних блогах. Є бажання, щоб сайт став більш знаменитим.

Сторінка в Facebook – Поезія України в FB

В Фейсбук є уривки віршів з посиланням на цей сайт – вподобуйте їх, діліться ними.

Автори! Ті що присилають вірші – не лініться, підписуйтесь в фейсбуці, коментуйте і тисніть вподобайку на свої вірші. Це ж і для Вас краплинка слави.

Публікація Ваших віршів на сайті

Вітаю!

Можемо опублікувати Ваші вірші на сайті! Публікуємо всі авторські вірші, які не порушують законодавство.

Свої роботи надсилайте на адресу:

chernov.i.y@gmail.com

Але без файлів в листах! Лише вірші або інші тексти.

Більш докладно про публікацію віршів

    1) Ваші вірші будуть опубліковані в загальному розділі сайту;
    2) Якщо у Вас більше 30 віршів – створимо для Вас розділ (рубрику);
    3) Якщо у Вас короткі вірші (до 12 рядків і менше 40 слів у вірші) тоді в одному записі буде опубліковано пару Ваших віршів. Для довгих віршів – окремий запис;
    4) Короткі вірші не будуть публікуватися окремо (меньше 30 слів) і якщо він один.

Вимоги до надісланих віршів

    1) Вони не повинні порушувати законодавство;
    2) Бажано, щоб вірш мав свою назву;
    3) У вірша можуть бути «мітки», наприклад для віршів про любов до жінок – «Вірші про кохання», «Вірші про жінку». Як на сайті, це свого роду класифікатор тематик віршів.
    4) Граматика – важлива!

Не бійтеся задавати свої питання.

Десь небо засіяло… – Козак Анастасія

Останнє тепло закрутило спіралі
Іскри попелу видно в імлі.
Природи поважні ці королі,
Вельможі, яких не знайти
Розклали всі свої скарби на столі
Й послали на вітрові каруселі
З пелюсток листи.
Продовження

Вірші від Christina Stepanova

Колись по чиїйсь душі продиралися легіони,
зліталися в одностайний безжальний крик.
Розчавлювали і топтали хиткі кордони…
І якось зненацька той лемент усе ж таки зник.
Сліди лише їх борозною вкривали підлогу,
і регіт відлунням звучав засмальцьованих стін. Продовження