Поезія України

Сучасна українська поезія


Публікація Ваших віршів на сайті

Вітаю!

Можемо опублікувати Ваші вірші на сайті! Публікуємо всі авторські вірші, які не порушують законодавство.

Свої роботи надсилайте на адресу:

chernov.i.y@gmail.com

Більш докладно про публікацію віршів

    1) Ваші вірші будуть опубліковані в загальному розділі сайту;
    2) Якщо у Вас більше 30 віршів – створимо для Вас розділ (рубрику);
    3) Якщо у Вас короткі вірші (до 12 рядків і менше 40 слів у вірші) тоді в одному записі буде опубліковано пару Ваших віршів. Для довгих віршів – окремий запис.

Вимоги до надісланих віршів

    1) Вони не повинні порушувати законодавство;
    2) Вірш, бажано, повинен мати свою назву;
    3) У вірша повинні бути «мітки», наприклад для віршів про любов до жінок – «Вірші про кохання», «Вірші про жінку». Як на сайті, це свого роду класифікатор тематик віршів.
    4) Граматика – важлива!

Не бійтеся задавати свої питання.

Кайдани господині Життя – автор невідомий

Сидів я, якось на світанці,
На лавочці біля хліва.
Дивився, мухи як у танці
Кружились навколо багна.

Бо то ж життя таке у мухи.
Як хочеш жити на землі –
То ти в багні, а ні – у цукрі,

Кружляй щодень, крутись щомить.

А як гадаєте, що люди?
Чи також ходять навкруги?
Я скажу, – “Так. В цій правді смуток –
Кружляєм, мов ті мухи, ми.”

Хтось зранку пійде на роботу,
А хтось працює цілу ніч.
Хтось із кринці тягне воду,
А хтось складає з цегли піч.

Їмо хлібину з салом зранку,
Борщ із цибульою в обід,
А на вечерю – з м’ясом кашу.
Та й спим, щоб затягнути жир.

Ось і воно – порочне коло.
Работа, іжа, сон.
І щоб впихнути річ чудову –
Потрібно викинути щось.

Тож ми без їжи – не надовго,
Без сну не варить голова.
А якщо зменшити роботу –
Нема грошви нам на життя.

Бо ж гроші – то наші кайдани.
Без них не купим хліб і сіль.
Без них панчохи будуть рвані,
Вони важливі, хоч і гріх.

От так залежимо по троху
Ми від батьків, родини і монет.
І залишається молити Бога,
Щоб не почали продавать людей.

Щоб не продали власних ми ідей,
І не зрадили ми мрію.
Щоб всім жити було де
І не втратили надію й віру.

Моїм дітям – Руслана Українка

Я не свята,а ви такі ,
Навіщо осуд та знущання?
Кидаєте в лице слова їдкі
Забули певно що таке прощення..

Своїм малятам душу я віддам,
Бо важливіше підкупів й багатства

Для всих дітей увага мам
Любові щирої блаженства…

Нехай одежа не нова,
Цукерки вам купляю я не часто
Але любов моя жива,
Для мене рідні ви як св’ято!

Автор: Руслана Українка

Володимир Ярославський – «Не спати всю ніч, думати нею, дихати нею.»

Не спати всю ніч,
думати нею, дихати нею.
переживати: за кожнісіньку річ,
ревнувати, марити нею.
(більше…)

Володимир Ярославський – «Я закоханий у твоє тіло, я закоханий в твою душу.»

Я закоханий у твоє тіло,
я закоханий в твою душу.
і без тебе не те щоб боліло,
просто жити без тебе, не мушу.
(більше…)

Володимир Ярославський – «Може, досить нам бути сумними»

Може, досить нам бути сумними,
Хоч у пошуку, нових вражень?
Ми чіпаємось, чужими руками,
І плануємо, як найбільше побачень.
(більше…)

Володимир Ярославський – «Побачене – лишилось не сказанним»

Закрию очі – сумно на душі.
Повіяв вітер, спогадом весняним.
А я сиджу, так холодно мені.
Побачене – лишилось не сказанним.
(більше…)