Вірші Юрія Доліньского. Друга збірка.

Людмила Салтан.

Вона пише всіляку прозу,
І заразом малює картини!
Коли отримує натхнення дозу,
То світлішою стає днина.

Вона використовує його сповна,
Здавалося б в таких різних захопленнях!
Але ж така вона не одна,
Обдарована Богом у протилежних творчостях.
Продовження

Десять заповідей – Віталій Апшай

Що ж такого натворив?
Соціально заблудив?
Де знайти орієнтир?
Злиднів моїх позитив.

В чому я так завинив?
Що завгодно я б зробив,
Щоб ся виправили всі,
Злиднів всі мої страхи.
Продовження

Вірші від Людмили Маренко

«Осіння сповідь»

Вже осінь, листя облітає,
така чудова тишина.
Красива жінка, незаміжня,
сидить у скверику одна.

А тут колись весна буяла,
магнолія навкруг цвіла
і її серце зігрівала –
вона закохана була.
Це тут вони колись зустрілись,
удвох ходили по росі
і їм здавалось ніби зорі
до ніг попадали усі.
Продовження

Вірші Рімми Овчаренко

У сучасній країні, в серці Європи,
Дорослих людей косить хвороба:
Від рідної мови їм щелепи зводить,
А від сусідської — різко проходить!

Так мови своєї вони лякаються,
Щосили від бідної відбиваються,
Що довелося, поки ще жива,
Призначити мові захисника.
Продовження

Прохання про допомогу для сайту

Прохання до читачів!

Пишу коротко. Цьому сайту уже більше 11 років, він існує з 2009 року. Але наразі, через кризу, зацікавленість в розвитку сайту зменшилась.

Я прошу Вас, читачі, підписуватися на сайт в соціальній мережі Фейсбук, ставити вподобайки (лайки), посилатися на сайт в соціальних мережах чи власних блогах. Є бажання, щоб сайт став більш знаменитим.

Сторінка в Facebook – Поезія України в FB

В Фейсбук є уривки віршів з посиланням на цей сайт – вподобуйте їх, діліться ними.

Автори! Ті що присилають вірші – не лініться, підписуйтесь в фейсбуці, коментуйте і тисніть вподобайку на свої вірші. Це ж і для Вас краплинка слави.

Для кого жити – Бандура Катерина

Я ненавиджу спори і крики,
Я терпіти не можу ті пики,
Коли брешуть усі навколо
І не кажуть чогось простого.

Я так хочу просто підтримки,
Рідних слів і побачити вчинки.
Все так просто у цьому світі,
Якщо знати для кого жити.
Продовження

Моральне рабство – Oleksandr Chabanyk

Прийшов зробити це,
та знову духу мало…
Хоча, до ранку знав,
був впевнений, що вже зробив..

І навіть тішив себе в уяві
Та смакував уже готову страву,
що заповняла стрімко все собою –
готовий простір, який я тушкував давно.
Продовження

Землянин – Oleksandr Chabanyk

Проснулась сонечко та підпалило небо,
без аргументів пройденого дня.
Огранело смарагди й діаманти…
Землянин, нам з тобою повезло.

Нас балують, дарують плоди моря.
Гірські масиви мудрість бережуть.
В лісах, ти можеш в мить відчути сміх і горе.
Які овіковічив дуб та баобабове зерно.
Продовження