Живу у вакуумі своїх нездійсненних бажань,
Нереалізованих амбіцій і від цього страждань.
Даремно. Життя – це суєта в будні
і відпочинок у свята й вихідні. Тут мрії марні.
Продовження
Автор: Голова спілки поетів
Щоб буть щасливим… – Таня Полуфанова
Я часто думаю про все:
про філософські категорії буття,
політику, релігію, історію
й про сенс життя.
Продовження
Ранок – Таня Полуфанова
Мені не потрібні пусті слова,
Вони все одно нічого не варті.
В телефоні 10 непрочитаних смс, в чашці кава,
Новий день вже на старті.
10 пропущених викликів і 10 завдань.
«В контакті» море повідомлень,
В них стільки ж питань.
Кожному щось потрібно, кожен щось вимагає,
На ці пусті речі ні часу,
Ні бажання немає.
Продовження
Поїдь до мами – Таня Полуфанова
Облиш свої тривоги й драми,
поїдь до мами.
Не залишай на потім свої бажання,
час забирає й силу твоє вагання.
Продовження
Внутрішня дилема – Таня Полуфанова
Один про одного складаєм дифірамби,
А поза очі літри бруду ллємо,
Коли ж потрібно – одягаєм німби,
Та щиро усміхаємось своєму…
Продовження
Як я? – Таня Полуфанова
Я знову розчиняюсь і зникаю
Знову перестаю собою бути
І як спинити цей процес не знаю
Бо хочеться себе не втратити і не забути
Продовження
Осінь – пора високих дум – Таня Полуфанова
Настала осінь, й небо затягнула хмарами,
Укрила ліс червоно-золотими барвами.
То свище, то затихне вітерець.
Якийсь художник візьме олівець,
Сяде десь посеред парку,
Візьме чистий аркуш у руки
Й почне шедевр малювати.
Продовження
Прокрастинація – Таня Полуфанова
Я хочу вірити у «завтра»!
Там буде краще, ніж сьогодні,
Там я подамсь кудись у мандри,
Закінчу справи всі марудні…
Продовження
Сміється час – Таня Полуфанова
Сміється час, єхидно світ всміхається
Підморгує, що краще вже не буде
Надії вщент і руки опускаються
І винна тут не містика, а люди.
Продовження
Обійми мене – Таня Полуфанова
Обійми мене міцно-міцно,
Поцілуй мене ніжно-ніжно,
Хочу бути з тобою вічно.
Продовження