Ми – не заручники своєї долі.
Людство крокує, обираючи маршрут,
Вирішує хто буде на волі, хто в неволі,
Хто розіб’ється вщент, а в кого парашут.
Продовження
Автор: Голова спілки поетів
Я сама себе збудувала – Таня Полуфанова
Я сама себе збудувала,
Свою долю із буднів зіткала.
Інша б доля мене чекала,
Якби я будувати не стала…
Продовження
Люблю… – Таня Полуфанова
Люблю життя за майбуття,
За добрий погляд, за тривогу
Знайомих і близьких.
Продовження
Життя – Таня Полуфанова
Життя складне і незбагненне,
Таке незвідане, натхненне…
Воно є в кожному із нас,
Воно – це наш невпинний час,
Що не спливає, а біжить…
Продовження
Суєта – Таня Полуфанова
Ця повсякденна суєта
Вже так приїлась до душі,
Що там лишилась пустота
Й усмішки слід пропавший.
Продовження
Не маючи нічого – Таня Полуфанова
День у день я бачу сотні лиць.
Навколо похмурі незнайомі люди…
Блукаючи вулицями столиці,
Я думаю про те, що є, і що ще буде…
Продовження
Не янгол – Таня Полуфанова
Я не янгол, бо важко ним у цьому світі бути.
Хоч і хотілося б, але це нереально,
Суспільства тиск не дасть спокійно жити,
У більшості свідомість аморальна.
Продовження
Період філософії – Таня Полуфанова
Живу у вакуумі своїх нездійсненних бажань,
Нереалізованих амбіцій і від цього страждань.
Даремно. Життя – це суєта в будні
і відпочинок у свята й вихідні. Тут мрії марні.
Продовження
Щоб буть щасливим… – Таня Полуфанова
Я часто думаю про все:
про філософські категорії буття,
політику, релігію, історію
й про сенс життя.
Продовження
Ранок – Таня Полуфанова
Мені не потрібні пусті слова,
Вони все одно нічого не варті.
В телефоні 10 непрочитаних смс, в чашці кава,
Новий день вже на старті.
10 пропущених викликів і 10 завдань.
«В контакті» море повідомлень,
В них стільки ж питань.
Кожному щось потрібно, кожен щось вимагає,
На ці пусті речі ні часу,
Ні бажання немає.
Продовження