Тримаю впевнено АК та Нехай пожежа очистить світ – Tania Berezova

Тримаю впевнено АК

Тримаю впевнено АК в руках,
Неволя – це моя ціль в думках.
Приклад до плеча і погляд вперед,
Один до одного, все точно, я – Архімед.
Продовження

А ти телефонуй – Tania Berezova

А ти телефонуй…
Коли тобі сумно
Коли ж зовсім нудно
Коли журба тебе полонила
Коли кохання подарувало крила
Коли від болю мову відібрало
Я тобі розкажу як тебе мені бракувало.
А ти пиши..
Продовження

Вірші від Tania Berezova. Частина №2

Нецілована

Я пам‘ятаю твій поцілунок,
Який ніколи не був у мене на вустах.
Я знаю у тебе було безліч коханок,
Але коли ти зі мною, я немов птах.

Нецілована я тобою,
Але завжди в твоїх думках
І нехай я в твоєму серці давно похована .
Все одно знаю, що я в твоїх найпотаємніших закутках…
Продовження

Вірші від Тетяни Володимирівни Кунаш. Частина №6

Вина

У чому я винна,
де моя вина?
Покажіть мені докази,
хто з вас суддя?
Адвоката мені не треба,
Я і сам собі вона.
Прокурора я бачу-
он там звіддаля.
Свідки, присяжні, люди прості-
Всі вони журналісти сумні.
Вирок є і він звучить,
Що все проти мене стоїть.
Продовження

Вірші від Тетяни Володимирівни Кунаш. Частина №5

Весна іде

Весною ходять рано,
Ще пташки не співають у гаю.
Жаба спить в піску у мулі.
Журавлі вертаються з вирію.
Лебеді вже є
На річці за містом.
Стрічають весну-пору
І сушать гілля навмисно.
Усе цвіте і ніжно пахне,
Став добирає води.
Собака ходить тихо
Прибирає сніг з ноги.
Продовження

Вірші від Тетяни Володимирівни Кунаш. Частина №4

До Бога…

На одне коліно прихилися
І думками будь згори,
Тихо Богу помолися,
Він почує всі твої думки.
Відкрий своє серце,
Відкрий свою душу.
Почуй, як ангели говорять.
Образа йде з лиця,
Ноги тремтять без кінця.
Усе добре, Бог з тобою.
Людино добра!
Ти тільки вір, будь собою,
Не гріши,
І Бог буде завжди за твоєю спиною.
Від злого збереже
І радість примножить.
Продовження

Вірші від Тетяни Володимирівни Кунаш. Частина №3

Мистецтво

Присвята моєму викладачу з образотворчого мистецтва в академії Кушнірук Наталії Миколаївні
Мистецтво скрізь і всюди.
Ми звикли, що мистецтво
Це щось високе, грандіозне і незрозуміле.
Насправді мистецтво – це те,
Як ми сприймаємо світ,
Як наповнюємо предмети життям.
Даруємо частинку власної душі,
Закохуємося у те, чим займаємося,
Любимо не готовий виріб,
А скоріше сам процес.
Це трудно, безкорисливо на початкАх,
Але це інтригуюча подорож незнаним.
Гарний феєрверк у кінці,
На небосхилі, біля зір.
Мистецтво це окремий світ.
Даруй йому душу
І дзвенітиме довго в серці твоїм,
Навік запам’ятаєш і розпізнаєш у всім.
Продовження