Ми тихо українцями звемося,
Бо стали не престижні на сьогодні,
Мовою чужою користуємося,
Бо наша рідна мова вже не модна.
Продовження
Автор: Голова спілки поетів
Війна – Таня Полуфанова
Війна – пролита братська кров,
Розбиті серце й мрія.
Війна – це змучена любов,
А в глибині душі надія…
Продовження
Україно! – Таня Полуфанова
Україно моя єдина,
В тобі живуть кохання, болі і тривоги…
Ти мати, що родила сина
І віддала йому усі путі й дороги.
Продовження
Ми – не заручники – Таня Полуфанова
Ми – не заручники своєї долі.
Людство крокує, обираючи маршрут,
Вирішує хто буде на волі, хто в неволі,
Хто розіб’ється вщент, а в кого парашут.
Продовження
Я сама себе збудувала – Таня Полуфанова
Я сама себе збудувала,
Свою долю із буднів зіткала.
Інша б доля мене чекала,
Якби я будувати не стала…
Продовження
Люблю… – Таня Полуфанова
Люблю життя за майбуття,
За добрий погляд, за тривогу
Знайомих і близьких.
Продовження
Життя – Таня Полуфанова
Життя складне і незбагненне,
Таке незвідане, натхненне…
Воно є в кожному із нас,
Воно – це наш невпинний час,
Що не спливає, а біжить…
Продовження
Суєта – Таня Полуфанова
Ця повсякденна суєта
Вже так приїлась до душі,
Що там лишилась пустота
Й усмішки слід пропавший.
Продовження
Не маючи нічого – Таня Полуфанова
День у день я бачу сотні лиць.
Навколо похмурі незнайомі люди…
Блукаючи вулицями столиці,
Я думаю про те, що є, і що ще буде…
Продовження
Не янгол – Таня Полуфанова
Я не янгол, бо важко ним у цьому світі бути.
Хоч і хотілося б, але це нереально,
Суспільства тиск не дасть спокійно жити,
У більшості свідомість аморальна.
Продовження