Бабине літо

Після щирого теплого літа,
Раптом холодом осінь лякає.
Дує вітром колючим сердито,
Жовте листя в обличчя кидає.
Та не надовго холод і вітер,
Перша осінь швиденько минає,
Ще нас радують кольором квіти,
З неба сонечко ще припікає.
Ліс вкривається осені цвітом,
Павутиння в повітрі літає:
Це прийшло до нас “Бабине літо”,
І останнім теплом зігріває.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)