Балада про жорстокого короля – Каріна Плотнікова

Балада про жорстокого короля «Частина перша»

У ті часи ,
Коли тримала землю черепаха
А три слони їй допомогою були
Гірка , безжалісна епоха
Про неї нам легенди донесли
За сто морів
За сто земель

Де захід сонця блискотів
На троні, гордо і поважно
Сивий король собі сидів
Спостерігаючи уважно
Що коїться у світі милім
Усі раділи в королівстві
Лилось вино , сміявся люд
Музика доспівав етюд
І все по колу
З разу в раз
Не чули люди ті про тугу
Не чули у житті образ
І смерть не бачина була
Бо ж магія в краю цвіла
Там ельфи по землі гуляли
Троянди в коси запліта
Балади для дітей складали
О туго королю було!
Сидів на троні одинокий
Навколо ж нього все гнило!
Бо був король отой жорстокий
Не знав про радість, про любов
І завсть чорна народилась
У ніч туманну без промов
Без усіляких там умов
Заборонив король чаклунство
А з ним і магію усю
Проїло його душу себелюбство
Отож чаклун і фейрі і відьмак
Відчувши болю смак
Знайшли притулок у лісах
Поміж дерев , високих трав
Як у печальних п’єсах
Хто вирішив зостатись
Був спалений в пекельному вогні
Почав наш люд тремтіти і жахатись
Застрявши у глибокому багні
І завітали в королівство
Чотири гості головні
Війна , смерть , голод і чума
Жахливі були оті дні!
О не сховатися в домах
Від всіх заражених комах
Що як в Єгипет зло своє несли
Кінець історії вже близько
З собою души занесли
Чотири диявола посли
Як би не так!
Ніхто у місті не вмирав
Серед людей ходив відьмак
Про це король дізнався сам
Мовби хлопчак
Забувши кров народа
Чекав…
Коли ж прийде нагода?
Не дочикавшись чуда
Покликав лицаря король
У замок той пронизаний печалью
” Чи є корони ти хранитель?
Чи вірним будеш ти мені!”
“Усе життя служив я двом панам
Отцеві й вам!”
В очах його тонула мудрість
Та ще доволі юна дурість
Забувши про побачине король
Незабувчи жорстоку роль
Видав наказ ” Відьмак гуляє нашею землею
І ти своєю шаблею
Повинен йому віку вкоротать
Дарую тобі Божу благодать!”

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)