Поезія України

Сучасна українська поезія


Без назви – Володимир Біньковський

кидаю писати,
якщо і буду, то для неї,
нащо то всьо людям читати,
ще не довго, час фігачить як ферарі,
мда, навіть не думав,
от хринь,
нє, пора вже щось путнього творити,

або хоч хрині не робити,
я для неї, виліз би із пустині,
та там, мене скорпіони зїдять,
краще залишуся, у тій глибинні,
бо люди, як скорпіони,
тут автори зовсім різні,
і властивість не совмісна,
паралельні світи, все на ви воріть,
можна сумарно хитатися від слів, мов п’яний,
всі вірші для різних людей,
лиш один єдиний,
для неї, на папері він написаний.

© Володимир Біньковський, та
©— не відомий Автор.

Залишити коментар

Ваш імейл не опублікують.

Ви можете використовувати ці HTML теги та команди: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>