Блукаю…

Блукаю…
Живу серед люду в суцільній омані.
Гукаю…
До всіх я кричу, як їжак у тумані.
Докликавшись друга, я вийшов з туману
І бачу,що знову попав у оману.
Блукаю…
В ранковому лузі мандрую в тумані,
Пливу серед «друзів»
В суцільній омані.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)