Вірші від різних авторів, які прислали нам в 2020 році
“Обернімо ж голови свої!”
Каменем важким, громадним, сильним,
Став в козацьких жилах наш сусід,
Скільки років ми продали і жаліли,
Ката того, причину наших бід?
Повернімось, браття, до країни,
Обернімо ж голови свої!
Не дамо ж померти нашій бідній,
Матері старій на чужині!
Не дамо прокинутися дітям,
З добрим “утром”, а не “ранком”, ні!
Продовження
Не думали, не ждали ми:
“Росія ж бо за мир”.
Що голову підніме
Війни жахливий звір.
Це ж дружня нам країна!
Росія – старший брат.
Ми рідні, ми – слов*яни,
А ви миру гарант.
Продовження
Прокинувся, я рано вранці.
Дивлюся у вікно,
А там зима!
Все білим снігом замело.
А на віконнім склі,
Мороз намалював сніжинки голубі,
Виблискують вони.
Продовження
Летить літак,
Як білокрилий птах,
У небі голубім.
І люди в нім летять.
І дивляться в ілюмінатор,
Любуються вони життям,
І небом голубим, красотою,
Й сонячним закатом.
Продовження
Із трьох сторін ліси.
А в тих лісах,
Ростуть тисячолітнії дуби.
А біля тих лісів,
Мальовниче розкинулось село,
Що назва Хотешів.
Продовження
У сиву давнину,
В прадавнії віки,
Люди по тисячу років жили.
І захотілося мені ,
Вернути людям
Втрачені в віках роки.
Продовження
Прийшла весна,
І Сонце високо у небо піднялось.
Осяяло й зігріло Землю всю.
Розтанули сніги,
І потекли струмки,
Шукаючи ріку.
Продовження
Прийшов, побачив, переміг!
Здавалось би просте рівняння.
І наче впорався, добіг,
Але не виконав завдання.
Продовження
Заговори зі мною тихо,
Щоб нас не чули вороги.
Нехай вони собі на втіху,
Одягнуть нам ті ланцюги.
Продовження
Пливуть рядки якогось вірша,
Вербуючи у свій полон.
Люблю, коли навколо тиша.
І коли сам! Як Робізон.
Продовження