Я йду темно-сірими вулицями
Міста, де вперше зустрілися ми.
Йду я і мрію побачити знов,
Моб болючу, трагічну першу любов.
Продовження
Авторські вірші – 2020 року
Вірші від різних авторів, які прислали нам в 2020 році
Ми так і не зрозуміли чим дорожити – Анастасія
Ми так і не зрозуміли чим дорожити,
Вічно ходимо і точимо ножі.
Ми занадто женемось за чимось щоб просто жити,
Відчуття ніби тут всі чужі.
Продовження
Вірші від Oksana Mysko
1.
Ось ти. ось я. між нами – чорне поле
Наш дім горить багаттям серед ночі
Тут все чадить таким страшенним болем,
Що нам порозі‘їдало й душі й очі.
Тут так смердить і підлістю і брудом,
Що не вдихнеш. І навіть не заплачеш
Такого зла тут наробили люди,
Що я й не знаю, хто нам це пробачить.
Продовження
Вірші від Dariya k
Вибір
Я дивлюсь на небо-
Пташки літають.
У струмку-
Качки гукають.
У глибокому лісі-
Ведмежа блукає,
А десь там на дні-
Акула свою здобич доїдає.
Продовження
Спасіння – Олекса Бортко
Німий – ніц не скаже
Сліпий – не побачить краси
Твердий – не заплаче
Пихатий – собі не пробачить
Що в Бога спасіння просив.
Зневіра – хвороба
А ліки – гірке каяття
Та тільки погорда
Закрила дорогу до Бога
До віри в посмертне буття
Продовження
Віршій від Сергія Пташника
Не сумуй.
Не сумуй, все буде добре.
Не розлий вода нам долі,
Що стоять, як дві тополі
На однім життєвім полі.
Вір завжди, що біль минеться,
Із пітьми зійде світанок…
Я зустріну в тебе ранок.
Вдінеш на чоло серпанок.
До плеча щока торкнулась…
Вся в обіхмах…Теплий подих…
Ми пливем в життєвих водах
І зійшла з душі негода.
Продовження
Пам‘ять – Олеся Харитонова
Минають дні,- швидко летить час.
Змінюються покоління та віки .
Незвідане майбутнє манить нас,-
Линемо до нього крізь роки.
Стираються із пам’яті події, люди,
Забуваємо ми дати ,імена .
Є спогади,що не діваються нікуди,
Перед очима постають немов стіна.
Продовження
Вічність – Анастасія Куркіна
Як довго плине час
людського існування,
Для кожного із нас –
Це більше покарання.
Він нього не втечеш,
Не матимеш ти змоги.
Для тебе не буде меж,
Але стане більше тривоги.
Продовження
Зимова ніч – Kien k
Однієї студеної , зимної ночі
Я вертався додому ,
Крізь великі сніжні кручі
Ледве пересуваючи свої ноги,
Майже нічого не бачивши
Крізь ледве відкриті засніжені очі
Я йшов неспішно в свою хатину.
Продовження
Солов’їна – Anbkooo
Єднаймось ми під кровом ночі
одна в нас ціль, одна мета.
Єднає мова солов’їна,
устами нового вірша.
Продовження