Руде волосся, окуляри, очі карі.
А на щоках, рум’янець червоніє .
Вона талант, і грає на гітарі,
Вона майстерно ще й співати вміє.
Продовження
Авторські вірші – 2020 року
Вірші від різних авторів, які прислали нам в 2020 році
Самотні мальви – Вікторія Веретюк
І не потрібно було сонячних доріг,
Буденності життя до небокраю,
Отих-от звичних для людини втіх
І всіх питань : «Чому я так страждаю?»
Поранений не тілом, серцем…
Лежав солдат відважно у окопі,
І поки чути подих – серце б`ється…
Його брати воюють всі у купі.
Палаючи вогнем, залитий болем,
Останній раз рятуючи Вкраїну
І покидаючи усю свою родину,
Бреде у небуття солдат…
Продовження
Вірші від Вікторії Веретюк
Стереотипи
Ти сам ставиш межі й кордони,
Які існують тільки у твоїх думках,
Ти сам вигадуєш ті перешкоди,
А винними робиш моменти й літа.
У швидкоплинному русі суспільства
Забули за чесність і вірність.
Важливо, що саме у шумному місті,
Попри все стала гордість і гідність.
Ми поволі забуваєм, що є щастя,
Таке важливе для життя й таке миттєве,
Ми не вважаємо: існує радість,
Але без неї нічого не треба.
Стереотипи нам мурують стіни,
Та почуття стають на друге місце,
Давайте забудем це горе та війни,
Нехай панує скрізь кохання чисте.
Продовження
Дісней – КОМА
А я хотіла хвіст як у русалки,
і дихати навчитись під водою.
Сьогодні викидаю недопАлки
блідою , довгою рукою.
Насилу від подушки відриваюсь,
о шостій тридцять , і ніяк пізніше.
В роботах біжучи я спотикаюсь ,
бажаючи зайняти свою нішу.
Продовження
Казка – КОМА
Розкажи мені казку.
Я знаю – доросла,
А ти розкажи.
Розкажи про поразку
І погляди скоса
На Герду, тієї зими.
Розкажи про русалку,
Яку не полюбити
Просто тому, що не та.
Продовження
А. – КОМА
Бeз брeхні,бeз сорому,бeз прикрас
Бeз космeтики,бeз образ
Бeз власних назв.
З малої літeри,з того ж рядка.
Твоя правда брудна
Бридка
Смішна.
Продовження
Ще буде велична , це не прощяння – Sviataia
Стоїть серед моря,
Самотня дівчина.
У білій сукні, з крилами.
То мати Україна.
Волосся ніби сонце,
А очі в неї цілий океан.
Але вдалось її здолати,
І кров тепер тече із ран.
Продовження
Час – Даша Кучер
Час змінить все,
усе, що тільки можна.
І ти, дитино, жертва вподобань.
Ти думаєш, що ти щаслива?
Що жити тут це просто рай?
Чиясь мовчанка стане пеклом,
а погляд той зітре усе.
Продовження
Вірші від Іро Іро
“Обернімо ж голови свої!”
Каменем важким, громадним, сильним,
Став в козацьких жилах наш сусід,
Скільки років ми продали і жаліли,
Ката того, причину наших бід?
Повернімось, браття, до країни,
Обернімо ж голови свої!
Не дамо ж померти нашій бідній,
Матері старій на чужині!
Не дамо прокинутися дітям,
З добрим “утром”, а не “ранком”, ні!
Продовження
Братська любов – Надія Діденко
Не думали, не ждали ми:
“Росія ж бо за мир”.
Що голову підніме
Війни жахливий звір.
Це ж дружня нам країна!
Росія – старший брат.
Ми рідні, ми – слов*яни,
А ви миру гарант.
Продовження