Для кого жити – Бандура Катерина

Я ненавиджу спори і крики,
Я терпіти не можу ті пики,
Коли брешуть усі навколо
І не кажуть чогось простого.

Я так хочу просто підтримки,
Рідних слів і побачити вчинки.
Все так просто у цьому світі,
Якщо знати для кого жити.
Продовження

Моральне рабство – Oleksandr Chabanyk

Прийшов зробити це,
та знову духу мало…
Хоча, до ранку знав,
був впевнений, що вже зробив..

І навіть тішив себе в уяві
Та смакував уже готову страву,
що заповняла стрімко все собою –
готовий простір, який я тушкував давно.
Продовження

Землянин – Oleksandr Chabanyk

Проснулась сонечко та підпалило небо,
без аргументів пройденого дня.
Огранело смарагди й діаманти…
Землянин, нам з тобою повезло.

Нас балують, дарують плоди моря.
Гірські масиви мудрість бережуть.
В лісах, ти можеш в мить відчути сміх і горе.
Які овіковічив дуб та баобабове зерно.
Продовження

Минуле – Настя Воробель

Минуле…

У кожного своє минуле
Його не змінить вже ніхто
Чи добре чи погане все що було
У пам’яті залишиться воно.

Коли все добре ми про нього забуваєм
Коли погано згадуєм завжди.
Тож треба більше радості а не печалі
І не згадаєм більш жахливі дні.
Продовження

Вірші від Михайла Невідомського

Твоє життя

Твоє життя – коротка мить;
болить, помреш, переболить….
Усі досягнення і цілі
знайдуть майбутні у могилі….

Твоє життя – коротка мить;
ти пробуєш його прожить
точніше, по чужим слідам
ідти туди, де славлять спам….

Який у тебе там є графік?
Застряг в кущах старенький «Рафік»…
Тобі бажають щастя ніби,
коли ти їх вдягаєш німби…

А там Ісус пішов на хрест…
Пішов, бо то його протест…
Хоч раз подумай ширше, друже,
і відшукай у тілі душу…
Продовження

Вірші від Ruslan Barkalov

Вона була помилкою

Вона була помилкою
Моїм коханням,сенсом, долею
Наче для Паганіні скрипкою
Була для мене цілою вселеною

Вона була моїм коханням
Така одна тільки моя
Була моїми і силою і біллю
Гірким душевним каяттям

Вона була просто ілюзією
Для мене й грішною й святою
Моєю внутрішньою силою
Моєю помилкою й долею

Вона була моїм талантом
Моїм продовженням і вірою
Моїм і критиком і другом
І так солодкою неволею
Продовження

Вірші від Вікторії Веретюк. Частина 2

Сила слова

Не скупіться на добре слово,
Хай воно розірве нашу тишу.
Бо вона- як німого мова,
Убиває всередині душу.
Ти зрозумій, що на заході дня
Доведеться поговорити.
Бо все одно вся душа твоя,
Мов людина, що прагне жити.
І нехай не на гарній ноті,
Але менше брехні і фальші.
Не являй ти себе в польоті,
Якщо зовсім не вмієш літати.
Будь сильніше усякої болі,
І прощай проти власної волі.
Не дивись ти так сумно удаль,
Бо у цьому твоя лиш печаль.
Лікує не час, не думки, не терпіння.
Лікують слова, такі чесні й правдиві.
Продовження

Татова любов – Xclusive Dellana

Татова любов- зціляє днями,
Сіяє в серці променями.
Тата слова- це закон,
Це для мене еталон.
Від чорної тьми захистить тебе тато,
Для тебе це буде свято.
Пригорне і скаже : – “ Я з тобою”
Навіть коли всі підуть з юрбою.
Коли я вмиюся сльозами,
Він підтримає словами.
Люблю тата до безтями,
Тільки можна довести це почуттями.

Біль невзаємної любові – Lily Amel

Біль невзаємної любові,
Певно, одне з найбільших лих
Хоча всі щасливі-здорові.
Вона нікого не лишить в живих.

Так здається: – простіше простого.
Поки не зазнаєш цього сама,
Бо тоді, ти не знаєш нічого
Бо тоді ти сама не своя.
Продовження