Автор: Helga Fromsoulland

Де припиняється втечі під звуки каміну…
Панорамне вікно, за яким сипле снігом.
Я торкнуся рукою лиш твого коліна,
А за мить розчинюся в тобі, як вода.
Де залишиться спокій і навічно поселиться з нами…
Я прийматиму ванну з ним, а ти додаватимеш в каву.
Продовження