Складаю в копицю життя,
Події земного буття.
Де жив, де ходив, де кохав,
Де чесним я був, де брехав.
Думки і слова, що я в серці носив,
Тепер переводжу в гучний солоспів.
Як жив я на грішній землі,
В світлі був, чи туманній імлі?
Живучи в нестатках і скруті,
Я завжди намагався людиною бути.
Бував у житті недолугим і вдалим,
Та тільки ніколи не був занепалим.
Зустрівши чергову невдачу,
Я не здаюсь і ніколи не плачу.
Все життя своє повне ідей,
Присвятив я добру, для людей.
Нині також з людьми я крокую
І для них свої вірші пишу,
Проповідую правду святую,
Хоча сам десь і в чомусь грішу.
Вибачайте мене, добрі люди,
Разом з вами живу як дитя,
Нехай мир проміж нас завжди буде,
А в серцях процвіта каяття.
Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа