Поезія України

Сучасна українська поезія


Категорія: Інші вірші

Якщо робиш добро…

Якщо робиш добро,
Не чекай на віддачу,
Бо вона все одно
Не несе тобі вдачу.
Не надійся, не жди,
Не чекай ти на щиру подяку,
А роби як робив, як завжди,
До добра не втрачаючи смаку.

Смак чудовий, робити добро,
Не проста і терниста дорога.
Це порив, це душі серебро,
Це талант, це дарунок від Бога.
Скарб безцінний цінуй, бережи
І творити добро поспішаючи,
Свій Божественний дар від усіх бережи,
Добротою всяк день починаючи.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Мила моя Україна…

Мила моя Україна,
Краще тебе я не знаю
Ту,що зову Батьківщина,
Серцем, душею кохаю.
Тут моя батьківська хата,
Рідний, тесовий поріг,
Зустріч з тобою, як свято,
Добрий, святий оберіг.

Скільки з тобою прощався,
В мандри йдучи, від воріт
І як назад повертався,
Тихо вітався – Привіт!
Ніжні слова привітання,
Другові завжди кажу,
Це як в любові зізнання,
Я на ганочку сиджу.
Тягнуться в небо тополі,
Вітер в саду шарудить,
Стиснулось серце до болю
В цю зачаровану мить.
Спогади, спогади, мрії,
Миттю промчало життя,
Канули в Літу літа молодії,
Ось і настала пора каяття…

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Я бачив у світі багато чого…

Я бачив у світі багато чого,
Та більше за все я люблю Україну,
Свята моя ненька, світ серця мого,
До тебе завжди як до матері лину.
Під сонцем її народився і зріс
І серцем змужнів, і душею,

Немало побачив і горя, і сліз,
Та тільки завжди був я з нею.
Вона берегла, зігрівала мене,
Люляла в лихую годину,
Вселяла надію – біда обмине,
Зробила з хлопчиська людину.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Два кольори, дві пісні…

Два кольори, дві пісні,
Одне людське життя
Повік в коханні чистім,
Як матір і дитя.
Червоний цвіт калини –
То радощі буття,
А чорне, неодмінно
Гіркота й каяття.
Так і живуть донині,

Як темна ніч і день,
Обидві господині,
Та – горя, Та – пісень.
Добро і зло парадом,
Крокують мир з війною,
Свята любов і зрада
Вік поруч між собою.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Блукаю…

Блукаю…
Живу серед люду в суцільній омані.
Гукаю…
До всіх я кричу, як їжак у тумані.
Докликавшись друга, я вийшов з туману
І бачу,що знову попав у оману.
Блукаю…
В ранковому лузі мандрую в тумані,

Пливу серед «друзів»
В суцільній омані.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Люблю я весняні легенькі морози..

Люблю я весняні легенькі морози,
Люблю, як дитина сміється крізь сльози,
Люблю все живе на землі і вітаю,
Бо кожну дрібницю в житті пам’ятаю.
Яке ж це велике благо – буття,

О, як цінувати нам треба життя,
Кохати, сміятись, блюсти себе строго,
Бо щастя буття нам даровано Богом!
Ми діти господні розумні й ледачі,
Та тільки Господь наш безмірно терплячий.
Все може простити, бо ми його діти,
За нас навіть смерть Він зумів претерпіти,
Ти лиш зупинись і звернися до Бога,
Легкою завжди твоя буде дорога.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Мені так хочеться літати…

Мені так хочеться літати,
Та тільки крила треба мати,
Від того я і не літаю,
Що крил жаданих так не маю.
Коли ж прийде, настане час,
І крила виростуть у нас,
Щоб ми могли літати в небі

При першій думці і потребі.
Літати вільно, аж під хмари,
Забувши розлади і чвари.
Літати вільно, вільно жити,
Проміж собою всім дружити,
Щоб людяні були закони
І не спиняли нас кордони.
Щоби одна для всіх була дорога
І на землі, і в небеса до Бога.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Хор

Душа блаженно замирає,
Тихіше, люди, ХОР, співає.
Не має значення, то хор столичний,
Чи наш сільський, простий і звичний.
Хор – це об’єднання, громада,
Порив душі, цвітіння саду.

Чудова пісня з серця лине,
Хто любить спів, той хор не кине.
Співайте, люди, хор любіте,
І будьте завжди яко діти.
Душа блаженно завмирає,,
Тихіше, люди, ХОР співає…

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

І все ж таки я Українець…

І все ж таки я Українець,
І сало люблю, і первак,
Приймаю завжди як гостинець,
Веселий, барвистий гопак.
Всім серцем люблю свою мову
І пісню яскраву, чудову.
Люблю я душею Карпати,

Чистенькі, усміхнені хати,
Безкраї степи придніпров’я,
Людей, дай їм Боже здоров’я.
Вітаю соборну заможну країну,
Кохаю, як матір, свою Україну.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Дует

Звучать два голоси старанно,
Веде, заспівує сопрано.
Творить мелодію прекрасно,
Виводить ноти чисто й ясно.
То десь за хмарами витає,
То вниз несеться й знов злітає,

То в радості звучить, то в горі,
Бринить у небі на просторі,
А поруч дивно альт виводить,
Він за сопрано легко ходить.
Здається, що в якусь –то мить,
Він не дістане, не злетить.
Але таки дістав, зрівнявся,
І поруч до зірок дістався,
А потім тихо, оксамитно заспіває
І знову за сопрано пісню здоганяє.
От так і ходять парою по світу,
Чудові і прекрасні музи діти.
Та ні, не ходять – парою літають,
Душа з душею в небі розмовляють.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua