Синє небо, жовте поле…

Синє небо, жовте поле,
Яблуневий сад крехтить,
Пада яблуко додолу,
На траві роса горить.
Спас прийшов на Україну
І у кожен дім ввійшов,
Свіже-спечену хлібину
На столі в усіх знайшов.
Пахне лугом, пахне медом,
Павутиння мерехтить,
Жовте поле, синє небо –
Сенс життя, кохання мить.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Україні

Я знаю, вранці зійде сонце,
Я впевнений,життя трива,
Загляне світло у моє віконце,
І що росте після дощу трава.

Я знаю що весняний вітер віє,
І наді мною небо голубе,
Я знаю – і тому не смію
Забуть і не любить тебе.

Земна весна, буяє черемшина,
Веселка радо сяє в небесах,
Калина, символ України,
Розквітне попід лісом і в садах.

Я так люблю весняну пору року,
Коли в гаях співають солов’ї,
Коли береза пригощає соком
І луг дарує пахощі свої.

Люблю тебе всім серцем і душею,
Бо ти єдина матінко моя,
Я з гордістю зову тебе своєю,
Люблю тебе, як матір немовля.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Мальви

Буяють цвітом край дороги,
Рожево-жовтим, ніжно-голубим
Сором’язливі діви-недотроги
Й чарують всіх цвітінням неземним.
Ні, не кричать, не лізуть у букети,
В садках не приживаються ніяк:
Вони ростуть і квітнуть серед степу
І шлях мандруючим вказують як маяк.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Я був завжди і є дитина…

Я був завжди і є дитина:
Люблю життя, як матір сина,
Люблю я сонце, карі очі,
Люблю я день, і темні ночі,
Люблю я зиму, літо, осінь,
Люблю весною неба просинь,
Люблю осінній лист багровий,
Люблю пташиний спів чудовий,
Люблю яскраві пишні квіти,
Як гомонять у школах діти –
Оце і є земне життя,
Ознака й сенс всього буття.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Схиляється літо на осінь…

Схиляється літо на осінь,
Цвіте різнобарвна жоржина.
Духмяне повітря покосів,
Плодами частує ожина.
Ще високо сонце й спекотно,
Ще ливні і грози бушують,
І ластівки ще безтурботно
У синьому небі вирують.
Та котиться літо до Спасу,
У яблук боки червоніють,
Скрізь мова про кількість запасу,
Що скоро озимину сіять.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Ти зірка моя кохана…

Ти зірка моя кохана,
Єдина у цілім світі.
Я зустрічі жду, як манни,
Жадаю цієї миті.
У квітах тебе я бачу,
У хвилях морських і в полі,
Чекаю тебе і плачу –
Так серце щемить від болю.
Любове моя, чи чуєш,
Як серце моє палає?
Чекаю тебе, хвилююсь,
Прийди, моє серце благає.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Бабине літо

Після щирого теплого літа,
Раптом холодом осінь лякає.
Дує вітром колючим сердито,
Жовте листя в обличчя кидає.
Та не надовго холод і вітер,
Перша осінь швиденько минає,
Ще нас радують кольором квіти,
З неба сонечко ще припікає.
Ліс вкривається осені цвітом,
Павутиння в повітрі літає:
Це прийшло до нас “Бабине літо”,
І останнім теплом зігріває.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Миттєвості

Прекрасніше видовища не знаю,
Коли фрегат вітрила підіймає,
На хвилях, наче птах, летить –
Чудова, неповторна мить.

Прекрасніше видовища не знаю,
Коли у чистім полі кінь летить.
Як вітер з гривою кінською грає,
Як погляд сповнений свободою горить!

Прекрасніше видовища не знаю,
Коли у ритмі танцю вся тремтить
Жіноча постать, дроби відбиває
І кожним рухом про кохання говорить.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Я вибираю Україну…

Я вибираю Україну,
Її майбутній світлий день.
Не папірець я в урну кинув,
А доленосний бюлетень.
Я вибираю Україну,
І в цей урочистий момент,
Нехай вона призначе сина,
Який назветься ПРЕЗИДЕНТ!

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Похолодало, білі роси…

Похолодало, білі роси
Упали густо на покоси.
Туман холодний лиже руки,
В осіннім лісі дятел стука:
Тук-тук, тук-тук, тук-тук лунає –
Про що той стук, ніхто не знає.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua