Все рідше приходять до мене…

Все рідше приходять до мене
Дитинства розквітчані сни,
У листі яскраво-зеленім,
У квітах лугів запашних.
Все рідше у снах я літаю,
Руками махаю, та зась,
Злетіти, бач, сили не маю,
У тілі з’явилася важкість якась.
Все рідше я з друзями бачусь,
Ручай мій тихенько згасає,
На вільні розмови я більше не трачусь,
Бо сили на те і бажання не маю.
Тихенько життя повертає на вечір,
Тихенько спадає сердечна жара,
Зникає бадьорість, сутуляться плечі,
Все ближче підходить зимова пора.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Заселили зелені гаї…

Заселили зелені гаї
Чарівні співуни солов’ї.
І відтоді, скажу вам, щоночі
Не стулю я до сну свої очі.
Соловей свою пісню співає
І кохану свою зазиває…
Не стулю я до сну свої очі,
Бо на думці теж очі дівочі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Коли гомін за вікном…

Коли гомін за вікном
Вечір поглинає,
Відчуваю, як душа
Стомлена співає.
Як натягнута струна,
Як сопілка грає,
Ця мелодія стара
Мені серце крає.
Пісня лине і бринить,
До небес злітає,
І душа моя в цю мить
Від любові грає.
Спочивай, душе моя,
Від турбот сучасних,
І засни ж бо, як маля,
У цю мить прекрасну.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Колись і в моє невеличке віконце…

Колись і в моє невеличке віконце
Засвітить і щедро, і радісно сонце.
Я вірю, що збудеться чудо-надія,
І серце і душу промінням зігріє.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Усе життя моє, весь час…

Усе життя моє, весь час,
З хвилини на хвилину
Я розмірковую про те,
Як повернуть людину до людини.
Як повернуть до матері дитя,
Як матір повернуть дитині.
Як так зробить, щоби життя
Було у радість, а не в гніт людині.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Кричать під лісом журавлі…

Кричать під лісом журавлі,

В імлі ранково-сірій.

У них вже підросли малі

Й готуються у вирій.

Пройде зими яскрава мить,

Засне холодна завірюха,

І знову зграя прилетить –

Вона вже в небі, слухай.

Курли… курли…, кружляє клин

У небі весняному.

І вже не батько бач, а син,

Привів братів додому.

І все як завжди: часу плин,

Роки, віки спливають,

Ослабнув батько, виріс син,

І журавлі щороку повертають.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Лунає пісня над рікою…

Лунає пісня над рікою

І вторять пісні комиші.

Нічне багаття на просторі

Теплом торкається душі.

А небо темне і глибоке –

Яка чудова, дивна мить,

І в небі місяць, ” Боже око”

Зійшов, щоб землю сторожить.

Відпочивають люди й села,

Міста великі і малі.

І лине пісня невесела

Про біль і радість на землі.

Густий туман на ліс лягає,

На грішну землю, і в ночі,

Лише кохання сну не знає,

Та у гаю старі сичі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Друзям

Прощаюся з лісом, прощаюся з лугом,

Чи зможу побачити ще раз це чудо.

Я вдячний за все тобі, Боже Великий,

За друзів чудових, за зустрічі й ліки.

Пошли всім здоров’я, пошли їм ще віку,

Мій, Боже Всесильний, Отець і Владико.

Хай дні не скінчаться, хай доля всміхнеться,

А хмара нещастя до них не торкнеться.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Прийшла, прийшла свята година…

Прийшла, прийшла свята година,

Настав жаданий довго час.

Ура! Єдина Україна,

Приходить свято і до нас.

Хай кожен з нас запам’ятає

Цей час, цей день і цюю мить.

Хай слово радісно лунає,

І серце піснею бринить.

Хай рідний прапор освященний

Назавжди в серці майорить.

Запам’ятай же, люд хрещений,

І час, і день, і цюю мить.

Єднайтесь, люди, Батьківщина

Навік єдиная у нас.

Любіте неньку Україну

Так, як любив її Тарас.

Нехай же мудрість не покине

Твоїх синів у боротьбі,

За твою вольність, Україно,

Навіки слава хай тобі!

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua