Поезія України

Сучасна українська поезія


Категорія: Вірші Генріха Акулова

Україно моя…

Рідна ненько в селянській оселі,

На землі своїй діти твої, а чомусь невеселі.

Піднімись, розпрямись. Посміхнись їм ласкаво,

Піддержи на ногах своїх діток малих.

Дай зрости і окріпнуть державі,

Відроди в своїх дітях і радість, і сміх.

Відроди в них і гордість, і силу,

Відчуття пасинкове зніми,

Щоб минуле народ не гнітило,

Більше літа щоб, а не зими.

Щоб ніяка вражина не сміла,

Ні народ, ані землю топтать.

Розпрями ж ти орлинії крила

І навчи своїх діток літать.

Батьківщино кохана, єдина,

Краще в світі країни нема.

Процвітай, молодій, Україно,

Пам’ятай, наша мати, що ти не сама.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Кричать під лісом журавлі…

Кричать під лісом журавлі,

В імлі ранково-сірій.

У них вже підросли малі

Й готуються у вирій.

Пройде зими яскрава мить,

Засне холодна завірюха,

І знову зграя прилетить –

Вона вже в небі, слухай.

Курли… курли…, кружляє клин

У небі весняному.

І вже не батько бач, а син,

Привів братів додому.

І все як завжди: часу плин,

Роки, віки спливають,

Ослабнув батько, виріс син,

І журавлі щороку повертають.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Лунає пісня над рікою…

Лунає пісня над рікою

І вторять пісні комиші.

Нічне багаття на просторі

Теплом торкається душі.

А небо темне і глибоке –

Яка чудова, дивна мить,

І в небі місяць, ” Боже око”

Зійшов, щоб землю сторожить.

Відпочивають люди й села,

Міста великі і малі.

І лине пісня невесела

Про біль і радість на землі.

Густий туман на ліс лягає,

На грішну землю, і в ночі,

Лише кохання сну не знає,

Та у гаю старі сичі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Друзям

Прощаюся з лісом, прощаюся з лугом,

Чи зможу побачити ще раз це чудо.

Я вдячний за все тобі, Боже Великий,

За друзів чудових, за зустрічі й ліки.

Пошли всім здоров’я, пошли їм ще віку,

Мій, Боже Всесильний, Отець і Владико.

Хай дні не скінчаться, хай доля всміхнеться,

А хмара нещастя до них не торкнеться.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Прийшла, прийшла свята година…

Прийшла, прийшла свята година,

Настав жаданий довго час.

Ура! Єдина Україна,

Приходить свято і до нас.

Хай кожен з нас запам’ятає

Цей час, цей день і цюю мить.

Хай слово радісно лунає,

І серце піснею бринить.

Хай рідний прапор освященний

Назавжди в серці майорить.

Запам’ятай же, люд хрещений,

І час, і день, і цюю мить.

Єднайтесь, люди, Батьківщина

Навік єдиная у нас.

Любіте неньку Україну

Так, як любив її Тарас.

Нехай же мудрість не покине

Твоїх синів у боротьбі,

За твою вольність, Україно,

Навіки слава хай тобі!

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

І сила є, і воля є…

І сила є, і воля є,

І молодість буяє,

Та все ж чогось не достає,

А от чого, не знаю.

Від чого пусто на душі

І радості не маю.

– ” Чому пішли товариші?”

Я сам себе питаю.

Чому, йдучі серед людей,

Я з біллю відчуваю

Відсутність життєвих ідей

І біль так серце крає.

Життя вперед іде, летить,

Та я не поспіваю

Життя того відчути мить,

Чому? І сам не знаю.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Висить над лісом сонце вересневе…

Висить над лісом сонце вересневе,

Палає листя світом неземним.

Рожево-жовтим кольором, вишневим,

Палахкотить під небом голубим.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Яку красу дарує рання осінь…

Яку красу дарує рання осінь,

Тепло землі і прохолоду вод,

Глибоку і безмежну неба просинь;

Душа радіє від її щедрот.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Скупе тепло у ” Бабиного літа”…

Скупе тепло у ” Бабиного літа”.

Воно приходить на коротку мить

Щоб дати доцвісти осіннім квітам,

Та листя на деревах запалить.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Пройшло гаряче літо…

Пройшло гаряче літо

У вирії птахи,

Цвітуть останні квіти

На радість, без пихи.

Лиш айстри кольорові

На клумбах мерехтять,

Як зірочки чудові

В букетах ще горять.

Закінчились гостини

У літа на лугах,

І тиха осінь лине

На золотих крилах.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua