Схиляється літо на осінь,
Цвіте різнобарвна жоржина.
Духмяне повітря покосів,
Плодами частує ожина.
Ще високо сонце й спекотно,
Ще ливні і грози бушують,
І ластівки ще безтурботно
У синьому небі вирують.
Та котиться літо до Спасу,
У яблук боки червоніють,
Скрізь мова про кількість запасу,
Що скоро озимину сіять.
Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua