Поезія України

Сучасна українська поезія


Категорія: Життєві спостереження

Помічниця

Все допомогаю,
І проснувшись, перш за все
Ліжко прибираю.
Умиваюсь і за тим
Сідаю до столу,
З апетитом кашу їм –
І бігом до школи.
В школі друзі, вчителі,
Дзвоники, уроки,

І великим, і малим
вистача мороки
Голова пливе кругами
Від тої роботи,
Та ще треба поміч мамі, –
Цілий день в турботі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Подивіться, нені…

Подивіться, нені,
Сонце в моїй жмені.
Золотавий промінь
Мерехтить в очах.
Весело сміється,
В руки не дається,
Носиться в повітрі
Легко, наче птах.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Якою б не була Верховна Рада…

Якою б не була Верховна Рада
Завжди в ній заведеться зрада.
Знайдеться зрадник хитрий, підлий,
Підступний, заздрісний, огидний.
Він зрадить разом батька й сина –
Таким «добром» багата Україна.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Старіння час…

Старіння час…
Тобі підлеглий кожен з нас.
Все на землі старіє, гине, рветься,
Старінню лиш душа не піддається.
Вона завжди, як ранок, як дитина,
Яскрава, прохолодна як роса,

Лише тоді старіє, навіть гине,
Коли зневірена і скривджена краса.
Ото ж, любов з красою бережімо,
Нехай в душі вона ніколи не згаса.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Птахи у вирій відлітають…

Птахи у вирій відлітають,
Земля прощається з теплом,
Своє вбрання дуби скидають,
Туман гуляє за селом.
Подув сирий, холодний вітер,
Шумлять пожухлі комиші,
Осінній вітер гонить літо –

Печаль на серці і в душі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Краса природи в німоті…

Краса природи в німоті,
В її святім мовчанні,
Коли вона на самоті
Величить мироздання.
«Вся школа вчителем стоїть,» –
Казав Іван Франко,
Але застигла в якусь мить,

Приспав її сонько.
Що ж то за монстр отой сонько
І звідки тільки він узявся?
Здається, сонько той дурко,
Чи в школі не навчався?
Якщо навчався, то чому
Не поважає школи?
Чому Учительству всьому.
Жить не дає ніколи?

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Десь весна у полях заблукала…

Десь весна у полях заблукала,
Небо в сірій, холодній імлі,
То зима нашу весну украла
І сховала під снігом ЇЇ.
Не бажає, щоб сонце світило,
Щоб співали у лісі птахи,
Розстелила по небу вітрила,

Ледь не лопне від злої пихи.
Та я вірю, розвіються хмари,
І повернеться наша весна,
Подарує весняні нам чари
І розквітне калина рясна.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Спостереження

Якось воно в житті буває,
Де двоє б’ються, третій користає.
Бідняк у бідності багатий,
Багач живе в старенькій хаті,
Крутий в багатстві жебракує,
А бідний в бідності жирує.

Чому це так? Я всіх питаю,
Та відповідь ніхто не знає.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

У всіх революцій обличча одне…

У всіх революцій обличча одне:
Важкі гаманці і тугі,
Корито теж саме – що було, те й є,
От тільки-но свині другі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Колись то був і я козак…

Колись то був і я козак,
І мав веселу вдачу.
І ниву мав, і мав коня,
І жінку мав, і дачу.

Та, якось раптом, зникло все,
Пішло, кудись поділось,
Те, що любив понад усе,
Знецінилось, змінилось.

Все стало разом не таким,
І норови, і мода,
Замітно клімат став не тим,
Погіршилась погода.

І люди, і країна вже не та,
Змінились і міста, і села,
Кудись поділась доброта
І посмішка людська, весела.

Не знаю, люди, що робить,
Чи плакать, чи сміяться,
А от щодо життя по новому,
Не маю сил пристосуватися.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua