Присвячується українській мові, Закони осені, Ода щастю, Ностальгія – Таня Полуфанова

Присвячується українській мові

Сидить у клітці віковій
Та пташка. Хочеться на волю їй,
І знає, бідна, що на волі
Лиш море горя й море болю…
Продовження

Історія одного героя – Таня Полуфанова

Будь ласка, не гнівіться ви на мене,
Я не себе, я світ цей прикінчив
Не в тому справа, що я навіжений
Чи божевільний, зовсім ні. Я просто жив:
Невисоко літаючи у мріях,
Я брався за роботу будь-яку,
Й не тішився в примарених надіях,
І більшого не прагнув ні в яку.
Амбіції мої залишилися в «виші»,
Коли студентом пізнавав науки,
Там у бібліотечній штучній тиші,
Я вперше вирішив накласти руки.
Та то було пусте, то юність в мить заграла,
Вона бува пульсує у кожного із нас.
Все ж долю більш жорстку життя підготувало,
Її розповідаю у післясмертний час.
Продовження