Веселка різноколірною стрічкою…

Веселка різноколірною стрічкою
Звела місточок поміж двох ставків.
Пливли з тобою однією річкою,
А припливли до різних берегів.

Слова освідчень заблукали в вересі,
Зім’яті вітром, змиті шквалом злив.
Ти загубилась десь на тому березі,
А я до нього так і не доплив.

13.01.1990

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Так швидко пронеслись…

Так швидко пронеслись
Літа,
Стрілою
Промайнули.
І я не той,
Та й ти – не та,
Які були в минулім…
І бистроплинну часу мить
Нічим не зупинити…
Та що не встигнемо зробить –
Довершать наші діти.

28.12.1989

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Зблиснуло сонце…

Зблиснуло сонце малиновим оком –
Все навкруги ожило.
Бризкає промінь березовим соком,
Скроплює землю теплом.

В росах купаються сотні іскринок,
Барвами тішиться світ,
Заголубів кучерявий барвінок –
Килим довкіл – буйноцвіт.

Шепче розбурхане променем поле,
Туго налите зерном,
Співом пташиним наповнились доли –
Ранок крокує селом.

15.07.1989

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Загубилось в долині село

Загубилось в долині село,
Закрохмалене в бархатний іній.
По шибки у сніги забрело
І туманіє в млі надвечірній.

Над покрівлями стелиться дим,
Сіре небо насупило брови.
На відлигу це все – так і жди,
Починають темніти діброви.

Мов орган, тепловозний гудок
Десь далеко за лісом, за ставом
Проспівав якусь мить і замовк –
А луна все не тане й не тане.

Галасує довкіл вороння,
Будить гамором лапи заснулі.
Закрохмалений бархат злиняв –
На весну, на весну повернуло.

1.04.1989

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

За причілком пада тінь від ясена…

За причілком пада тінь від ясена
На хатину, де з дитинства жив.
До якої пам’яттю прив’язаний,
До якої сто доріг біжить.

Над вікном гніздечко звила ластівка,
Пахнуть медом росяні гілки,
А між них містечко ціле – пасіка,
Бджоли обціловують квітки.

Вниз до річки покотилась стежечка,
Крадькома сховалась в осоці,
А над нею вже тумани стеляться,
Все навкруг немов у молоці.

Земле рідна, пісне заповітная,
Джерело незвіданих глибин,
Лиш тебе одну довіку віддано
Берегти я буду і любить.

1.04.1989

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Ще на нас зима…

Ще на нас зима

Ночами свариться,

Та мороз вже плаче від журби,

Що в моїй кімнаті

Соком наливається

Гілочка

Розквітлої верби.

Вистрілила брунька

Котиком пуховим,

Пташкою стріпнулася душа.

Оживає, дихає

Гілочка вербова –

Це весна до мене

Поспіша.

Знову скресла крига,

Знов струмки

Співають.

Я у тебе, весно,

Віру не згубив.

Полум’ям надії

Душу зігріває

Гілочка

Розквітлої верби.

20.02.1988

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

*** Присвячується синові

Голубіє вдалині долина.

Щедро розгаптовані

Луги,

Думав я –

То очі мого сина,

А воно –

Петрові батоги.

Хвилею русявою озима

Хилиться-спадає

На стежки.

Думав то –

Волосся мого сина,

А воно –

Пшеничні колоски.

На траві

Дзвенять-горять росини,

Кожна квітка

З ними розмовля.

Думав я –

То голос мого сина,

То ж земля до мене промовля.

4.09.1988

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

*** Дружині присвячую

Пахнуть осінню

Ранки-просині

Й вереснева

Печаль жоржин,

Присмак літечка

В травах росяних

Назавжди в собі

Збережи.

Листя падає

Жовтим димом.

Де шуміли хліба –

Стерня.

Тут з тобою

Удвох ходив я,

Не насмілився обійнять.

Поле пахне

Твоїми косами,

Нами сходжене,

Дороге.

Пам’ять юності

В серці носимо.

Наше літечко –

Вже ген-ген…

Тільки пройдене не минулося,

Бачу це по твоїх очах.

Все дивлюся в них і милуюся,

Бо для мене ти – те дівча…

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Така роса…

Така роса,

Така роса прозора…

Стрічаю сонце

В полі за селом,

Де квіти польові,

Неначе зорі,

Торкає вітер

Лагідним крилом.

Аж ось, проміння

Розпростерло руки

І спрагло п’є,

Спиває всю росу.

І враз, стріпнувшись,

Подались на луки,

А я додому

Сонечко несу.

А ще в село

Несу пучок волошок.

Ці квіти ніжні

Синьо-голубі –

Тобі, моя єдина

І хороша,

Найкраща в світі,

Матінко, тобі.

30.04.1988

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Тільки б сонця…

Тільки б сонця
Променям ясним
І крізь хмари
Сиві пробиватись.

Тільки б важчим
Був у полі сніп,
Тільки б мріям
Всім твоїм збуватись.

Тільки б у чуттях
Нам не зімліти,
Тільки б разом
Йти до видноколу.

Тільки б у моїм
Черленім літі
Тобі зимно
Не було ніколи.

12.12.1987

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua