Поезія України

Сучасна українська поезія


Категорія: Вірші Володимира Ярославського

Володимир Ярославський – «Не спати всю ніч, думати нею, дихати нею.»

Не спати всю ніч,
думати нею, дихати нею.
переживати: за кожнісіньку річ,
ревнувати, марити нею.
(більше…)

Володимир Ярославський – «Я закоханий у твоє тіло, я закоханий в твою душу.»

Я закоханий у твоє тіло,
я закоханий в твою душу.
і без тебе не те щоб боліло,
просто жити без тебе, не мушу.
(більше…)

Володимир Ярославський – «Може, досить нам бути сумними»

Може, досить нам бути сумними,
Хоч у пошуку, нових вражень?
Ми чіпаємось, чужими руками,
І плануємо, як найбільше побачень.
(більше…)

Володимир Ярославський – «Побачене – лишилось не сказанним»

Закрию очі – сумно на душі.
Повіяв вітер, спогадом весняним.
А я сиджу, так холодно мені.
Побачене – лишилось не сказанним.
(більше…)

Володимир Ярославський – «Коли ти поруч»

Коли ти поруч, мене нічого не болить.
Стаю щасливим і радію.
Мені так хочеться на маленьку мить,
Закрити очі, й уявить надію!
(більше…)

Володимир Ярославський – «Вже у котре становишся звичкою»

Вже у котре становишся звичкою,
Послідовною, й дуже різною.
Рекламують тебе ебонітом,
Не замінним, наче приладом.
(більше…)