Для Лесі… – Марія Рокецька-Данилюк

Вірш присвячений 150 річниці від дня народження Лесі Українки

Жила собі українка по імені Леся,
Мужня, ніжна та тендітна, справжня поетеса.
Та по справжньому Лесуню Ларисою звали,
а псевдонім Українка – мати підказала.
Нелегка життєва доля була у дитини:
Біль, хвороба й негаразди мучили родину.
У важкі хвилини смутку дівчина писала,
Увесь біль свій, радість й горе у вірші вкладала.
Як боротись, не здаватись, як любить дитину,
Як народ всій поважати, неньку Україну.
Як кохати , як втрачати, як Бога молити
і як у важкі хвилини не здатись, а жити.
Йшли роки… Вона писала, творчість розвивала,
а сама, як ніжна квітка, помаленьку в’яла.
Письменниця, фольклористка, культурна діячка.
Боролася, старалася, творила, писала,
Та немарно. Заслужила. Відомою стала.
Пам’ятають та шанують її творчість нині.
Гордимося , що жила Леся в Україні.
ЇЇ сила , її воля й мужність надихає.
ЇЇ заклик до свободи кожен пам’ятає.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)