заступили хмарочоси,
заступили зненацька,
слова твої мов дози,
та вони мене не пруть,
не хватило лиш обіймів,
та поцілунків на світанку,
ти пішла у чужі обійми,
для тебе вони стали рідними,
гляди мила щоб не зрадили,
а головне щоб не зрадила сама.
© Володимир Біньковський