книга Кохання – Володимир Біньковський

давай відкрийся, як та книга,
щоб можна було читати тебе по рядках,
ти красиво ритмуєшся у словах,
як той ямб, у віршах,
ти граєш на музичному інструменті,
то є погублена душа,
у якій порвана струна,
благаю прости і пощади,
хлопча по кохало тебе навіки,
упали сльози з очей,
як роси з квітучого саду,
там вже голі дерева,
і ворони літають,
все чорно, і похмуро,
так ніби у Чорнобелі,
не про таке він мріяв кохання,
та воно його підвело.

07.03.2017

© Володимир Біньковський

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)