Коломийка – Неля Кінзерська

Сяють зорі вечорові над високим зрубом.
Полюбила легіника з кучерявим чубом.
Били мене батько й ненька аж чули Карпати,
Не пускали з чорнобровим нічку ночувати.

А я мамки не слухаю, а батька не чую.
З своїм милим і на кризі нічку заночую.
Казав батько, що повісить мене на смерічці
Чи втопить чотири рази у Виженці-річці.

А я річку перепливу, із смереки скочу.
Так за нього чорнявого вийти заміж хочу.
Гудуть цілі Старі Кути, вся Вижниця гуде.
Ой, чи будуть заручини, а синочок буде.

Автор: Неля Кінзерська

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)