Левко Бідний – НАША МАТИ

НАША МАТИ

(Присвячую дорогій мамі Наталії Каленіковні)

Сім’я велика в нас була,
І МАТИ всіх , нас всіх любила.
П’ятьох синочків здорових вона
І трьох дочок народила.

Всього аж восьмеро дітей було
Але не всім Бог дав пожити.
Після двох старшеньких синів,
Ти дочку вже стала хоронити.

Далеко, де ж той Казахстан,
Його не видно з України.
Лишилась дівчинка твоя Істан,
В сирій , сирій , сирій могилі.

Ви повернулися в село,
До рідної неньки України.
Приїхали , а там , як на зло,
Лишились одні лиш руїни.

І чоловік пішов твій на війну,
Війна , війна вже почалася.
Лишив з дітьми тебе саму,
А за тиждень й дочка ще найшлася.
Отак з дітьми і немовлям,
Багато горя ти зазнала.
Я розповім тепер все вам,
Мені все ж МАТИ розказала.

Як пережила оту війну,
Страшну війну , й сама не знала.
Стояла довго у вікна,
Свого Івана виглядала.

Він повернувся , він не міг,
Чотири роки ж , був в полоні.
Обняв тебе й дітей своїх,
І цілував твої долоні.
Ви плакали й раділи до утра,
Він дякував , що діток зберегла.
В любові тій ви прожили роки,
Дітей так решту нажили.

Я перед останнім був,
Коли родивсь в тяжку хвилину.
І ласку материнську не забув,
Хоч маю давно свою родину.

О МАТИ , МАТИ , як я міг,
Тебе не слухати роками.
Коли покинув твій поріг,
Я сумував , так сумував за Вами.

Я повернувся у сім’ю,
Де ти учила , як нам жити.
Тепер я Бога все молю,
І не перестаю тебе любити.

За любов і ласку материнську,
За мову й пісню Українську,
За все те , що ти нам дала,
Ви стали для мене – СВЯТА!
12-13 липня 2008р.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)