Поезія України

Сучасна українська поезія


Левко Бідний – НЕ ТІЄЮ ДОРОГОЮ ПІШОВ

НЕ ТІЄЮ ДОРОГОЮ ПІШОВ

(Щоб не каятись-неставай на шлях злочину)

Через вікно дивлюсь на той світ,
Як те дитя , неначе колискове.
Про своє життя собі роблю звіт,
Моє невдале помилкове.

Хто міг мені сказать, хоч раз,
Яка ж чекає мене доля.
У підлітковий ранній час,
Я уже знав , що таке воля.

Отам на зонах просидів,
Свої найкращі роки.
Тому й сім’ї я не завів,
Щоб не було мороки.

Навіщо сім’я мені така,
Сиріт пускать по світу.
Для мене матінка – тюрма,
Буду сидіть я тут довіку.

Отак й життя своє прожив,
Де сльози , кров і гроші.
Лиш під кінець я зрозумів,
За втрачені дні і ночі.

Якби той час міг повернуть,
Я не на ту би став стежину.
Своїх дітей би міг любить , учить,
І мав би люблячу дружину.

А так – я сам , мені кінець,
Піду сповідаюсь до Бога.
Я не живий , я уже мрець,
Туди мені й дорога!
30жовтня2008р.

Залишити коментар

Ваш імейл не опублікують.

Ви можете використовувати ці HTML теги та команди: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>