Поезія України

Сучасна українська поезія


Левко Бідний – ЩО ЛИШИВ Я ПІСЛЯ СЕБЕ.

ЩО ЛИШИВ Я ПІСЛЯ СЕБЕ.

Дуже шкода , що помираю,
Хотілось трохи ще по жить.
Життя прожить, звісно, знаю,
Не просто по полю , проходить.

За одним я дуже вже шкодую,
Що тебе я зовсім не беріг.

На старість щастя не збудую,
Бо я покину твій поріг.

Чи ти простиш , цього не знаю,
Та й чи можливо все простить.
Бува про все я , як згадаю,
То краще б себе вже убить.

Але ж не все було погано,
Були й щасливі в нас роки.
Якби ще раз життя нам було дано,
Його б щасливо , прожили б ми тоді.

Я вів себе би по другому,
І на руках би міг носить.
Тебе не віддав би тоді нікому,
І краще б міг з тобою жить.

Життя пройшло , так швидко пролетіло,
Немовби зірка , що падала вночі.
Затихло все , немовби й не шуміло,
То більш за мною , ніколи не кричи.

Те , що лишив я після себе,
Чи хто згадає ще колись мене.
Чи прийде хто , колись до мене?
Чи моя могила травою зовсім заросте!
10січня2009р.

Залишити коментар

Ваш імейл не опублікують.

Ви можете використовувати ці HTML теги та команди: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>