Поезія України

Сучасна українська поезія


Левко Бідний – СЛІПИМ Я ПОВЕРНУВСЬ ДОДОМУ.

СЛІПИМ Я ПОВЕРНУВСЬ ДОДОМУ.

Я вже не бачу , я сліпий,
Не бачу сонця , неба голубого.
Веде додому поводир мене малий,
Чи ще стоїть хатина та убога?

А біля хати вигляда ,

Моя старенька , рідна мати.
Вдивляється , біжить з очей сльоза,
Обняла , ридаючи , мене і повела до хати.

Убога хата та стояла,
Своє дитинство тут провів.
У мами вишня розцвітала,
Я чув тоді пташиний спів.

В саду не бачив цвіт калини,
Уже не бачив , як яблуня цвіте.
Як біля нашої хатини,
За обрій сонце знов зайде.

Цього усього я не бачив,
Бо я давно уже осліп.
А тільки серцем , своїм плачу,
Переступаю ледь поріг.

Я чув в саду , який цвіте,
Бджолиний гул і запах цвіту.
Тяжка ж ця доля у мене,
Ходить сліпим по світу.

Все рідне тут , і мама , й сад,
Вода смачна з криниці.
І добрий мамин виноград,
На осінь буде звисати , з-під черепиці.

В дорозі все життя провів,
Аби ж хто знав , як то сліпому.
І знов почув пташиний спів,
Нарешті я повернувсь додому…
25жовтня2008р.

Залишити коментар

Ваш імейл не опублікують.

Ви можете використовувати ці HTML теги та команди: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>