Поезія України

Сучасна українська поезія


Левко Бідний – ТУДИ МЕНЕ ВЖЕ ПОНЕСУТЬ

ТУДИ МЕНЕ ВЖЕ ПОНЕСУТЬ

(Так гине наш народ)

Болить , пече , що робить , не знаю,
В кишенях повна, повна пустота.
Навіщо вам знать , як я страждаю,
А болі йдуть страшні від живота.

Куди піти , коли в кишенях пусто,
А в лікарню за що лягти?
Куди не звертавсь ,то скрізь не густо,
Тож шлях один в мене , куди іти.

Але туди я сам не дійду,
Туди мене вже понесуть.
І заперечити не смію,
Бо рідні і знайомі мимо нас пройдуть.

Хтось пройде мимо і заплаче,
Хтось посміхнеться у душі.
Чому ж пішов о , мій козаче,
Кричала жінка, мовчки у собі.

Чому ж пішов, мене оставив,
Та я ж хотів , щоб ти жила.
І хочу тебе я заставить,
Щоб до мене довго ще не йшла.

Живи , радій і бережи онуків,
Свою любов зумій їм передать.
Та дочекайся наших правнуків,
Щоб змогла там , мені все розказать.
13січня2009р.

Залишити коментар

Ваш імейл не опублікують.

Ви можете використовувати ці HTML теги та команди: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>