Поезія України

Сучасна українська поезія


Левко Бідний – УКРАЇНО МОЯ,ТИ ВСТАЄШ ІЗ КОЛІН

УКРАЇНО МОЯ,ТИ ВСТАЄШ ІЗ КОЛІН

(Присвячую помаранчевій революції 2004-2005рр)

Надворі сніг, все замело,
Хоча, осінній день на дворі.
Настала ніч і вимерло село,
Гойда неначе човен в морі.

А в човні тім життя було,
Таке тяжке, таке сумне.
Неначе сон воно пройшло,
А нове, скоро чи настане?!

О, було тяжко, але ми встали,
На повен зріст піднявся весь народ.
І нас не пожене ніхто, як ту отару,
І не закрить тепер нам рот.

Ми будемо самі тепер править
Від низів і до верхів.
І на коліна нас ніхто вже не поставить,
На багато років – тисячі віків.

І вірю в те, що як уклін,
Добро повернеться до нас із вами.
Україно моя, ти встаєш із колін,
І світлий день уже не за горами.

Ми будемо жить, як сонце світить,
У теплих променях, у світлі і теплі.
Заможно, красиво і щасливо,
Життя настане , знову на землі.

Ми нащадки славних козаків,
І згуртуватись нам треба із вами.
Щоб не повернувся старий режим,
Бо не бути тоді нам козаками.
Кінець 2004р-початок2005р.

Залишити коментар

Ваш імейл не опублікують.

Ви можете використовувати ці HTML теги та команди: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>