Лунає пісня над рекою…

Лунає пісня над рекою
І вторять їй мої вірші.
Нічне багаття на просторі
Теплом торкається душі.
А небо темне і глибоке,
Яка чудова, дивна мить,
І в небі місяць, «Боже око»,
Зійшов, щоб землю сторожить.
Відпочивають люди й села,
Міста великі і малі,
І лине пісня невесела
Про біль і радість на землі.
Густий туман на ліс лягає,
На грішну землю і вночі,
Лише кохання сну не знає
Та у гаю старі сичі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)