Молотить ціпом дощ зернистй,
Б’є горошинами в шибки.
Приходить осінь падолистом,
Міняє воза на санки.
Шумлять дощевопружні струни,
Їх звуки всотує земля,
В озимини зеленім вруні
Сховався вітер – не гуля.
І заколисана, сповита
Землиця наша тихо спить,
Щоб урожайним бути літу,
Їй так потрібно відпочить.
Що ж, відпочинь, безкрая ниво, –
Аж до наступної весни,
Нехай тобі і в сніг і в зливи
Щасливі, щедрі сняться сни.
4.10.1986
Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua