Наді мною небо фіалкове…

Наді мною небо фіалкове
Сонячне проміння розсипає,
У спокійній задумі діброви
Спів пташиний в коси заплітають.

І стою замріяно-бентежний,
І милуюсь – погляд не відвести:
В’ється, мов дівоча стрічка, стежка,
Над ставком – веселки перевесло.

Горнуться до ніг високі трави,
Солов’їний спів у вись злітає.
Заблукав у лісі місяць травень,
У беріз дороги запитає.

Бережіть красу природи, люди –
Вчить вона і мріять, і любить, –
Хай і наших внуків тішить буде
Зелень трав під небом голубим.

26.04.1986

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)