Поезія України

Сучасна українська поезія


Напуття – Лола Марфіна

Коли навколо все одноманітне,
Ти не знаходиш сил та співчуття.
Квіти в’януть, щоб знов розквітнуть.
Пильніше придивися до життя.

Коли навколо сірі фарби
І обрій затягнуло каяття,

Веселкою зійде все, що варте
Уваги того плинного буття.

Здіймись до неба та дивись очима.
Ти кажеш: – “Тільки темні хмари в
відчутті.”
Вдивись уважніше, ось біле сяйво лине.
Саме так усе минає у житті.

Припини! Не треба висновків сміливих.
Не заважай душі своїй зростать.
Усе довкола плинне! Особливо
Важливо шлях свій гідно подолать.

Не мають значення і роки. Весна завжди долатиме сніги.
Роби, хай невеликі, проте кроки.
За зіркою натхнення свого йди.

Залишити коментар

Ваш імейл не опублікують.

Ви можете використовувати ці HTML теги та команди: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>