Поезія України

Сучасна українська поезія


Опис – Володимир Біньковський

а можна,
а можна так,
щоб тебе не питати,
взяти, і описати,
як про якусь не вгамовну тривогу,

коли буде пізна пора,
спалким кроком, завітаю у гості я,
ти не підозриш нічого,

то всього лиш слова,

і догоратимуть думки,
як попіл у кострі,
тріскучим шопотом,
опече тіло до душі,

я бачу твої фотографії,
у тебе брови як вуста,
мов пелюстки квітучі,
та я бачив їх, лиш раз у житті,
знаєш юна, ти на весну схожа,
де бурхливо дощ іде,
та цвітом пахне все,
де з далеких даль,
ще птиці прилітають,
а я можливо колись приїду,

вибач мене мила,
якби вмів, то намалював тебе,
та я лиш зумів описати.

© Володимир Біньковський

Залишити коментар

Ваш імейл не опублікують.

Ви можете використовувати ці HTML теги та команди: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>