Осінь – Віктор Білоус

Птахи у вирій відлітають,
І клич їх чутно в небесах.
Немов мелодію співають
На ледь помітних голосах.

І вабить сонячне проміння,
За обрій землю зігріва.
І дай же сили та терпіння,
Збагнути ці прості дива.

Де зорі сяють у безодні
І місяць молодий – шаман
І знову ранки прохолодні,
Малює за вікном туман.

І осінь в лісі заблукала,
Вдягнулась в барви золоті.
Зозуля мабуть накувала,
Зустріти зиму в самоті.

Віктор Білоус

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)