В самотності як серце мліє, —
Без поцілунків щирих у щоку і губи,
І від утрачених надій одне лиш мріє:
Кохання собі щире знову здобути.
Продовження
Спогади з дитинства – Аврора Милосская
У бабусі гарно влітку.
Як відкрию я калітку-
то й на душі стає ясніше
і біла хатка все рідніше,
і чорнобривці під вікном,
і стара липа за хлівом.
Продовження
Неможливе – Аврора Милосская
У заздрості не має берегів,
і зрада теж не має дна.
Та й підлота качає тут права.
Нещасний світ без віри зубожів.
У зла не має меж…
Під маскою порядності криється брехня,
І мудрість хитрості рівня.
Та й правота фальшива теж…
Продовження
Рідній край – Ирина Диденко
Рідний край-місце де ти народився,
Де завжди живе твоя душа
Й де б не був і де б не зупинився
Серце все одно до дому поспіша.
Продовження
“Великі Копані” – Ирина Диденко
Сказать одним словом-найкращі.
Хтось скаже-село не престижно,
Село є село,це не місто
Відповімо ми всім в одночас-
В Копані приїзжайте до нас.
Продовження
Коломийка – Неля Кінзерська
Сяють зорі вечорові над високим зрубом.
Полюбила легіника з кучерявим чубом.
Били мене батько й ненька аж чули Карпати,
Не пускали з чорнобровим нічку ночувати.
Продовження
Ти не плач – Неля Кінзерська
Ти не плач, моя кохана,
Що минуло наше літо,
Ще земля буяє зрана
Волошково медоцвітом.
Продовження
Лист з дому – Неля Кінзерська
Листа мені принесла вчора осінь,
Поштарка справна в жовтім кептарі.
У нім таїлись пахощі колосся,
Глибінь небес і відблиски зорі.
Продовження
Час для роздумів – Natalia Pryhidko
Буває так, що в один час втрачаємо
Те цінне, що було завжди для нас,
Помилки ті самі часто повторюємо,
Хоча й стверджували: для них був інший час.
Продовження
Весь світ в тобі – Natalia Pryhidko
Який чудовий пташиний спів…
Так любо слухати, а й навіть милуватись,
І сонечко всміхається вгорі,
Дощ накрапає, – напевно треба здатись.
Продовження