Поезія України

Сучасна українська поезія


Зачудованість

Я з тих, хто сад садив, а не чекав плодів,
Лиш зачудованість в мені стояла тихо
Та світлий шум дерев манливо кликав
У висоту до сонця з сивих холодів.
І, відігрівшись, мов осінній цвіт

Всміхаюсь, вдячний світові за світ.

Автор: Степан Алич; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Пора перепелина

Перепелиною порою
Усе, що плине за водою,
Перемережу, пережурю, пересную.
Усе, що думалось, бажалось,
І що було, і що зосталось, не признаюсь
В чому собі, навіть собі.

І дивно: смуток душу крає,
А спів у ній не затихає,
Лиш вітер долі крила пісні притомив,
Лиш вічний щем немов на спомин
Дверима батьківського дому
Тривожне серце ненароком прищемив.

Автор: Степан Алич; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Угорський мотив

Тихо й світло скрипки повели
Крізь гарячий полудень у степ.
Ніжно теплі хвилі напливли
На пшеничне поле золоте.
Мов вітрець крилом прошелестів,
Схвилював грайливо – і нема.

Ось у виноградник залетів,
Оп’янів од сонця і вина.
Завихрився, чардашем промчавсь…
І вінцем у радісній красі
Празник скрипок світло зазвучав
Стоголоссям щастя і весіль.

Автор: Степан Алич; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Мати

Ой не хоче заспівати мені вода,
Як співала ніжно мати молода.
І нема мені у тузі ні на мить
На чиї коліна голову схилить.
Сміх нічий вже не розтопить в серці сніг,
Так, як мами теплий голос завжди міг.

Хоч би зайдою чи гостем побувать,
Де веселка вміла очі цілувать…
Так далеко рідна пісня, ті літа,
Що ні хмарка, ні орел не доліта.

Автор: Степан Алич; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Висота

Дивись, як розкрили святково
Ромашки сердечка свої!
А в кожній пелюстці любові
Не менше, ніж в серці моїм,
І тягнуться сонця дістати
Життя лише ради, чи так
Їх все небуденно і свято

Незнана манить висота?
Ота безіменна, єдина –
Буття нерозгаданий зміст.
Ота, що підносить людину
В атаці на весь її ріст!

Автор: Степан Алич; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Може, мої вірші про Вкраїну…

Може, мої вірші про Вкраїну
В пісню колись виллються єдину,
В пісню сліз, і горя, і добра?
Як зі сходу рушили додому,
Як долали злигодні і втому,
Ідучи до сивого Дніпра.

1943
Автор: Олександр Підсуха; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Коли погляну я навколо…

Коли погляну я навколо,
Я бачу села, бачу поле,
Вітчизну бачу я свою.
Чи то садок, чи тополина –
Усе це рідна Україна,
Яку я з горем впізнаю.
І, може б, не впізнав, та люди,

Які збігались звідусюди,
Повідали її ім’я.
І чорний люд, і ця руїна…
Невже це ти, моя Вкраїно,
Мій біль і радосте моя?

1943
Автор: Олександр Підсуха; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

До вас, які разом зі мною…

До вас, які разом зі мною
Вчитесь перемагать в бою,
Що завтра вирушать до бою
За рідну землю, честь свою,
У кого дім за небозводом,
Де кат сваволить і гуля…
Та байдуже, хто звідки родом, –

До всіх звертаюсь я.
Ніхто не матиме свободи,
Поки фашизм іще живий.
Хто з рабства визволить народи,
Якщо не ми?
Скоріше в бій!
Лише в цьому вбачаю сутнє.
Тому й збираємося в путь,
Щоб їм відкрить ясне майбутнє,
А нам – загублене вернуть.

1942
Автор: Олександр Підсуха; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Кажуть, я давно вже був веселим…

Кажуть, я давно вже був веселим.
А чого, скажіть, мені радіти?
Чи того, що посмутніли села
І в неволі матері і діти?
Чи того, що я в землі своєї
За димами чорними чорними не бачу?

Думаєте – легко нам без неї?
Думаєте – нищечком не плачу?
Кажуть, що занадто я радію.
А чого я мушу сумувати?
Чуєте: зі сходу вітер віє?
Йдуть полки до рідної до хати.
Йдуть полки. Зі сходу вітер віє.
Ось чого душа моя радіє.

1942
Автор: Олександр Підсуха; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Не біймося відвертості…

Не біймося відвертості. Вона –
Немов ласкава, але скритна жінка,
За неї поплатитися не гірко,
Коли відвертість – до самого дна,

Коли вона – єдиний шанс, аби
Чиїйсь злобі поперек горла стати

І комусь добре ім’я врятувати
Відвертістю, мов часткою судьби.

Коли ж махне рука на незабудь
Й потягнуться крізь натовпи долоні,
Подумаєм під блюз дощу на скронях,
Що варт було відвертими нам буть.

Автор: Марія Матіос; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua