Поезія України

Сучасна українська поезія


Стежки, стежки…

Стежки, стежки

Мереживом снуються,

Нема їм ні початку,

Ні кінця.

Вузькі, широкі –

Всі в одну зіллються,

В оту дорогу,

Що звемо життям.

Та про одну нам

Не забуть ніколи,

Хоч їй уже

Й не буде вороття:

Оту стежину,

Що вела до школи –

Від рідного порога

В майбуття.

Куди б не занесла

Життя дорога,

Та пам’ять

Не розвіється,

Як дим:

Та перша стежка –

Мила, босонога,

Вкарбується

У серце назавжди.

5.07.1986

Автор: Віктор Геращенко

Трава іскриться росами…

Трава іскриться

Росами.

Співа, дзвенить

Коса.

Іду поміж

Покосами –

Яка земна

Краса!

Чому так серцю

Весело?

Іду, не йду –

Пливу,

Так на душі

Піднесено –

Це в сні

Чи наяву?

Іду і прислухаюся

До серденька

Биття.

У що я так закоханий?

В природу

І в життя.

1.07.1986

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Згаса над селищем моїм…

Згаса над селищем моїм
Зоря в ранковому світанні,
А в небі синьо-голубім
Вже грають промені багряні.

Понад рікою вдалині
Низенько стеляться тумани.
Як не пишатися мені

Тобою, селище кохане.

Я полюбив твої сади,
Розлогі верби над водою.
Де б я не був, де б не ходив –
Тут все пов’язане з тобою.

Коли лишусь в самотині,
В думках завжди до тебе лину.
Ти так нагадуєш мені
Мрійливу пісню солов’їну.

7.06.1986

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua