Поезія України

Сучасна українська поезія


Прийшла, прийшла свята година…

Прийшла, прийшла свята година,

Настав жаданий довго час.

Ура! Єдина Україна,

Приходить свято і до нас.

Хай кожен з нас запам’ятає

Цей час, цей день і цюю мить.

Хай слово радісно лунає,

І серце піснею бринить.

Хай рідний прапор освященний

Назавжди в серці майорить.

Запам’ятай же, люд хрещений,

І час, і день, і цюю мить.

Єднайтесь, люди, Батьківщина

Навік єдиная у нас.

Любіте неньку Україну

Так, як любив її Тарас.

Нехай же мудрість не покине

Твоїх синів у боротьбі,

За твою вольність, Україно,

Навіки слава хай тобі!

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

І сила є, і воля є…

І сила є, і воля є,

І молодість буяє,

Та все ж чогось не достає,

А от чого, не знаю.

Від чого пусто на душі

І радості не маю.

– ” Чому пішли товариші?”

Я сам себе питаю.

Чому, йдучі серед людей,

Я з біллю відчуваю

Відсутність життєвих ідей

І біль так серце крає.

Життя вперед іде, летить,

Та я не поспіваю

Життя того відчути мить,

Чому? І сам не знаю.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Висить над лісом сонце вересневе…

Висить над лісом сонце вересневе,

Палає листя світом неземним.

Рожево-жовтим кольором, вишневим,

Палахкотить під небом голубим.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Яку красу дарує рання осінь…

Яку красу дарує рання осінь,

Тепло землі і прохолоду вод,

Глибоку і безмежну неба просинь;

Душа радіє від її щедрот.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Скупе тепло у ” Бабиного літа”…

Скупе тепло у ” Бабиного літа”.

Воно приходить на коротку мить

Щоб дати доцвісти осіннім квітам,

Та листя на деревах запалить.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Пройшло гаряче літо…

Пройшло гаряче літо

У вирії птахи,

Цвітуть останні квіти

На радість, без пихи.

Лиш айстри кольорові

На клумбах мерехтять,

Як зірочки чудові

В букетах ще горять.

Закінчились гостини

У літа на лугах,

І тиха осінь лине

На золотих крилах.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

За причілком пада тінь від ясена…

За причілком пада тінь від ясена
На хатину, де з дитинства жив.
До якої пам’яттю прив’язаний,
До якої сто доріг біжить.

Над вікном гніздечко звила ластівка,
Пахнуть медом росяні гілки,

А між них містечко ціле – пасіка,
Бджоли обціловують квітки.

Вниз до річки покотилась стежечка,
Крадькома сховалась в осоці,
А над нею вже тумани стеляться,
Все навкруг немов у молоці.

Земле рідна, пісне заповітная,
Джерело незвіданих глибин,
Лиш тебе одну довіку віддано
Берегти я буду і любить.

1.04.1989

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Ще на нас зима…

Ще на нас зима

Ночами свариться,

Та мороз вже плаче від журби,

Що в моїй кімнаті

Соком наливається

Гілочка

Розквітлої верби.

Вистрілила брунька

Котиком пуховим,

Пташкою стріпнулася душа.

Оживає, дихає

Гілочка вербова –

Це весна до мене

Поспіша.

Знову скресла крига,

Знов струмки

Співають.

Я у тебе, весно,

Віру не згубив.

Полум’ям надії

Душу зігріває

Гілочка

Розквітлої верби.

20.02.1988

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

*** Присвячується синові

Голубіє вдалині долина.

Щедро розгаптовані

Луги,

Думав я –

То очі мого сина,

А воно –

Петрові батоги.

Хвилею русявою озима

Хилиться-спадає

На стежки.

Думав то –

Волосся мого сина,

А воно –

Пшеничні колоски.

На траві

Дзвенять-горять росини,

Кожна квітка

З ними розмовля.

Думав я –

То голос мого сина,

То ж земля до мене промовля.

4.09.1988

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

*** Дружині присвячую

Пахнуть осінню

Ранки-просині

Й вереснева

Печаль жоржин,

Присмак літечка

В травах росяних

Назавжди в собі

Збережи.

Листя падає

Жовтим димом.

Де шуміли хліба –

Стерня.

Тут з тобою

Удвох ходив я,

Не насмілився обійнять.

Поле пахне

Твоїми косами,

Нами сходжене,

Дороге.

Пам’ять юності

В серці носимо.

Наше літечко –

Вже ген-ген…

Тільки пройдене не минулося,

Бачу це по твоїх очах.

Все дивлюся в них і милуюся,

Бо для мене ти – те дівча…

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua