Приходить зло лише до злих…

Приходить зло лише до злих,
Про те хай кожен пам’ятає,
Той, хто копає яму для других,
У неї сам і попадає.

А той, хто дарить всім добро,
І лагідність, і щиру ласку,
Того злий біс не схватить за ребро,
Той і живе, і діє без опаски.

Той, хто любов у серці має,
У цю чудову дивну мить,
Душа у просторі витає
І, як струна натягнута бринить.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Молитва

Свята моя ненько, я вдячний Тобі,
Що в хаті тепленько і сіль є, і хліб,
За те, що ще можу свій хрест я нести,
О Матінко Божа, спаси і прости.
Твори, Богородице, рідному сину
Молитву за нас і за всю Україну,
Молитву нехитру, святу і просту,
Неси її, Сину Іісусу Христу.
Помилуй нас Боже, гріхи нам прости,
І дай нам ще сили в гріхах не зрости.
Свята наша Ненько, ми вдячні Тобі,
Що діток своїх Ти борониш в біді.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Не забувай про ближнього ніколи…

Не забувай про ближнього ніколи,
Цьому присвячуй все своє життя.
Нехай душа, як те безмежне поле,
Радіє і сміється як дитя.

Не забувай за ближнього молитись,
Твоя молитва долетить до Бога,
А якщо нічим, хоч думками поділитись,
Нехай в душі твоїй за ближнього живе тривога.

Нехай живе за ближнього турбота,
Нехай любов до ближніх не згасає –
Для християн це є важливіша робота,
Яка завжди нас від гріха спасає.

Автор: Генріх Акулов; Сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Нехай в твоєму серці сонце грає…

Нехай в твоєму серці сонце грає,
Нехай воно веселкою горить,
Нехай любов твоя ніколи не вмирає,
Щоб на землі добро по Божому творить.

Автор: Генріх Акулов; Сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Не позбавляй себе взаємного кохання…

Не позбавляй себе взаємного кохання,
Не позбавляй себе щасливого життя,
Нехай живуть у серці сподівання
На все найкраще і на сенс буття.

Автор: Генріх Акулов; Сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Шановні друзі, любі діти…

Шановні друзі, любі діти,
Вас зрозуміть мене прошу,
Свої духовні заповіти,
Для себе і для вас пишу.
Завжди собі напоминаю,
Як треба жити на землі,
Щоби душа дійшла до Раю,
Щоб шлях земний не був в імлі.

10.12 2008 р.

Автор: Генріх Акулов; Сайт:http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Спогад

В маминій хаті край гаю,

Після тривожних доріг,

Серцем від них спочиваю,

Хоч і на скронях вже сніг.

Йду понад річкою в полі,

Наче в дитинстві я знов,

Раптом, на старій тополі,

Я прочитав про любов.

Стиснулось серце до болю,

В скроні ударила кров.

Я прочитав на тополі:

Вася + Катя = Любов.

Вася + Катя = Любов,

Спогади, спогади знов.

Де ти тепер, де ти є,

Перше кохання моє?

Спогад привів до дівчини

В тихий задумливий сад,

Де на старій тополині

Напис зробив я на згад.

Стиснулось серце до болю,

В скроні ударила кров,

Ой, не пиши на тополі,

Юність, про першу любов.

Ой, не пиши, доведеться

В старості напис читать.

Серце у юність рванеться,

Та молодим вже не стать.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Сум

Тихо село вимирає,

Ні, не кричить, не кляне.

Тихо, як вечір згасає,

І непомітно помре.

Плаче бабуся старенька:

Газу і хліба нема.

Де ж діточки твої, ненько,

Чом ти на старість сама?

Діти були і держава…

Все кудись ділось, пішло.

Діток на фронт виряджала,

Жодне назад не прийшло.

Щодня у полі трудилась,

Щодня, в трудах до зорі,

Молодість тихо котилась

В старість, і ось ми – старі.

Тихо ідуть, вимирають,

Ні, не кричать, не клянуть,

Спокою лише бажають,

Смерті, як манної ждуть.

Тихо село вимирає,

Тиша в вечірній порі,

Навіть Сірко-пес не знає:

Гавкать йому, а чи ні.

Смуток наповнює душу,

Тяжко і страшно мені,

Нащо терпіти я мушу

Це запустіння в селі.

За що мені така доля,

Нащо живу в такі дні?

Попрані щастя і воля,

Порожньо, сумно в селі.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua