Заговори зі мною тихо,
Щоб нас не чули вороги.
Нехай вони собі на втіху,
Одягнуть нам ті ланцюги.
Нехай знущаються, безжально
Розпалюють словесні війни,
Та нас зламати нереально.
Бо ми з тобою – серцем вільні!
Забудь, усі свої страхи.
Не варто думати про віру,
Тому, що ми, як ті птахи,
Ось-ось полетимо у вирій.
Забудь про долю не байдужу,
Про енну кількість наших мрій.
Забудь слова, що ранять душу,
Але мене забуть не смій!
Поговори зі мною тихо,
Щоб нас не чули вороги.
Я не хотів накликать лихо,
Прошу тебе поговори…