Вона любила…
Вона любила по-земному,
Без завірянь і гарних слів,
Він проводжав її додому,
Завжди на покуті сидів.
В тісній кімнатці обнімалися.
Спинявся місяць на стіні…
У снах стривожених купалися
Сини на теплій черені.
Уранці він ішов. І милиці
Вгрузали у весняний лід.
І вдови заздрісно дивилися
Важкій ході його услід.
Автор: Петро Швець; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua