Поезія України

Сучасна українська поезія


*** Присвячується синові

Голубіє вдалині долина.

Щедро розгаптовані

Луги,

Думав я –

То очі мого сина,

А воно –

Петрові батоги.

Хвилею русявою озима

Хилиться-спадає

На стежки.

Думав то –

Волосся мого сина,

А воно –

Пшеничні колоски.

На траві

Дзвенять-горять росини,

Кожна квітка

З ними розмовля.

Думав я –

То голос мого сина,

То ж земля до мене промовля.

4.09.1988

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Залишити коментар

Ваш імейл не опублікують.

Ви можете використовувати ці HTML теги та команди: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>