Приснись – Софія Яценко

Тримай мою руку щосили,
Й пройдемо ми разом шляхи,
Давай, подаруй мені крила,
Давай… Ти зі мною злети.

В обіймах тримай мою душу,
В палких та надійних тримай,
Не хочу я йти, але мушу,
В ночі ти про мене згадай.

Це сон та який він прекрасний,
Я знову бачу тебе,
Перед мною стоїш – найкращий,
Як торкнусь – то втрачаю себе.

Та сон закінчиться а потім…
Пекучий, нестерпний біль,
По думах моїх знову бродим,
Я хочу благати – стій…

Не йди, залишися, не треба!
Будь довшою наша ніч,
А в день, в день болючий без тебе,
Одна- та в думках пліч о пліч.

І знову прийду туди де
Більш не зустріну тебе,
Я очі підійму до неба
Приснись, з’явись, не лишай мене…

07.06.2019

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)