Ще буде велична , це не прощяння – Sviataia

Стоїть серед моря,
Самотня дівчина.
У білій сукні, з крилами.
То мати Україна.
Волосся ніби сонце,
А очі в неї цілий океан.
Але вдалось її здолати,
І кров тепер тече із ран.

Вона нещясна,
І розбита часом.
Але не підвладна,
Вона їнщим расам.
Вона не одна,
Ще знайде кохання.
У неї є віра,
Є сподівання.
Іще переможе,
Війна не остання.
Ще буде велична,
Це не прощяння.

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)