Сину мій – Григорій Стецюк

Змочений сльозами сумний час,
У незнаний край веде дороговказ.
Змучені, заплакані уста.
І душа набрала жалю неспроста.

Сину любий сину, немовчи ,
Як у тебе справи, роскажи.
Подай звістку, як здоров’я, подзвони,
Сивим птахом прилітай із чужини.

Зачекалась я, вже осінь підійшла,
Розтревожено пристала, смутку додала.
Я тебе благаю і чекаю сину мій,
Назбиралося для тебе сотні мрій.

Всеж найбільша і жадана мрія та,
Поскоріше б закінчилася війна.
Повертайся любий сину в рідний дім,
Я веселкою засяю в небі голубім.

Чую «мамо» і підійду до дверей,
Сина я пригорну до грудей.
«Боже, щиро дякую тобі!»,
Сльози радості скотились по щоці.

Сад весною буйно зацвіте,
Все що спало, знову оживе.
І не буде більше смутку і жалю,
Сина на любов благословлю.

Автор: Стецюк Григорій Іванович 10.11.2019р. с.Колінки Городенківський район?, Івано-Франківська область

Написати комментар. БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ, лише ім'я та імейл (за бажанням)