Поезія України

Сучасна українська поезія


Всі записи з ТЕГом: Вірші побажання

МОЛИТВА ГОСПОДУ ЗА УКРАЇНУ

Помолімось, браття, разом,
Щоб бути і з хлібом, і з газом.
І щоб назавжди і віднині
Були ми в єдиній родині.
Щоб наша українська хата,
Щаслива була і багата.
Так, щоб батьки і діти

Могли би життю радіти.
Любить людей, як матір сина,
Живи щасливо, Україно!

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Звернення до братів українців.

Ми не вчорашні, брате мій,
За нами 300 років сподівань і мрій.
Ми на землі не новаки,
Позаду в нас віки й віки.
Віки Трипільскої культури,
Козацькі чайки, січі, мури,
Дніпровські кручі і пороги,

Набіги, війни, перемоги.
Степи безкраї і Карпати,
Ми не вчорашні, любий брате.
Скажи ж мені, сердечний брате,
Скажи, чому ми не богаті?
Чому на вільній Україні
Ми незаможні і донині.
Дивлюсь я на людей, неначе
Всі працьовиті, не ледачі,
Чому ж то проміж нас роздрай?
Та не відбувся, бачиш, «комунрай».
Так от, щоб нам у Раі жити,
Нам треба націю створити,
А після того мову відродити,
Щоби вести на ній розмову,
Всі діалоги й перемови
Вести на рідній і чудовій.
На мові Котляревського й Шевченка
Нехай говорить наша ненька.
Відтоді й станем почувати
Себе господарями в хаті.
У хаті, що зоветься Україна,
Де церква, мова і історія єдина.
Скажу, брати, вам на останнє,
Що сила наша,лиш в єднанні.
Єднаймось, браття українці,
Щоб не загинуть поодинці.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Не забувайте ні на хвилину…

Не забувайте ні на хвилину
Свою домівку, свою родину.
Своїх найближніх, маму й тата,
Як нас плекала старенька хата.
Все пам’ятайте, ви ж бо людина
І вже доросла, а не дитина.

Не забувайте, не забувайте,
Труднощі, болі завжди долайте
І Україну свою кохайте.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.uа

Мені так хочеться літати…

Мені так хочеться літати,
Та тільки крила треба мати,
Від того я і не літаю,
Що крил жаданих так не маю.
Коли ж прийде, настане час,
І крила виростуть у нас,
Щоб ми могли літати в небі

При першій думці і потребі.
Літати вільно, аж під хмари,
Забувши розлади і чвари.
Літати вільно, вільно жити,
Проміж собою всім дружити,
Щоб людяні були закони
І не спиняли нас кордони.
Щоби одна для всіх була дорога
І на землі, і в небеса до Бога.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Новорічний сонет

На вікнах срібна світиться різьба,
Сніжинки грають в сяйві електричнім,
І незабаром дзвоном опівнічним
Годинник нить шовкову розруба.

Великий грім, де труд і боротьба,

Столиця світу кине ніби клич нам,
І з молодим ми стрінемося січнем
В країні, де ні пана, ні раба.

Настроймо ж струни ми на лад високий,
Щоб наші роки, як гірські потоки,
Свіжили зріст майбутнього зела,

Щоб від Паміру до Карпат дзвеніла,
Неначе пісня променистокрила,
Народу слава й партії хвала!

Автор: Максим Рильский; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Ми – із двадцятого

Я не думаю про смерть. Я така оптимістична.
Каблучки б мені дзвінкіші та дорогу гомінкіш;
Трошки віри і зухвальства, трошки – краплю – артистизму;
Мірку чорної роботи, щоб родився гарним вірш.

Друзів треба ще мені – для сльози, і для поради,
І для пісні голосної, що зимує край вікна.
Треба ночі грозової, треба сміху, треба рани.
Треба поля, сонця, вітру… рук надійних і зерна.

Треба казки про братів і терпкого євшан-зілля.
Треба вогнища нічного край сибірської ріки.
І гагарінської траси, і звитяжності Трипілля,
І могил прадавніх скіфських, не віднайдених ніким.

Автор: Наталка Поклад; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Нехай мене чарують квіти…

Нехай мене чарують квіти,
Нехай життя їм віддаю:
Ніяк я барвами досхочу
Своїх очей не напою”

Нехай і так… але довіку
Я не лишуся в їх саду;
В останню ніч я вийду в поле

І біля травоньки впаду.

Автор: Олександр Олесь; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Ви промінь сонця, цвіт весни…

Ви промінь сонця, цвіт весни,
Ви квітом квітували.
Ви найсвятіші на землі –
Дочка, дружина, мати.

Ви подих вітру в жаркий день?
П’янкий, як трунок м’яти.
Ви найлюдяніші з людей –

Дочка, дружина, мати.

Ви наша гордість і краса,
Натхнення і наснага.
Нехай ніколи не згаса
До вас людська повага.

Усе ви робите не згірш,
Для кого це новина?!
Від сильних у стократ сильніш –
Ви – слаба половина!

Зі святом ЖІНКИ, з ДНЕМ ВЕСНИ
Дозвольте привітати
Вас – найдорожчих на землі –
Дочку, дружину, матір!

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

В’ється стежка, в’юниться…

В’ється стежка, в’юниться
Серед жита й пшениці.
Жайворонки зависли
В голубій висоті.

У безмежному полі,
У зернистому морі
Дві зустрілися долі,
Молоді-молоді.

І за руки взялися,

В поцілунку сплелися.
Стиха лагідно листям
Їм шепочуть хліба –

Будьте вірні і щирі
У життєвому вирі,
Хай над вами не меркне
Височінь голуба.

Хай серця ваші й душі
Доброта не полишить,
Хай на морі і суші
Не бушують шторми.

Хай вам добре живеться,
Й нитка злагід не рветься.
Щастям, повним по вінця, –
Будьте завжди людьми!

В’ється стежка, в’юниться
Серед жита й пшениці.
Жайворонки зависли
В голубій висоті.

У безмежному полі,
У зернистому морі
У життя йдуть дві долі,
Молоді-молоді…

Автор: Віктор Геращенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Якщо ти хочеш більше мати…

Якщо ти хочеш більше мати,
Тоді працюй, працюй, мій брате,
І не жалій ні сил, ні рук,
Доколи в грудях серця стук.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua