Змочений сльозами сумний час,
У незнаний край веде дороговказ.
Змучені, заплакані уста.
І душа набрала жалю неспроста.
Продовження
Вірші про дітей
Моїм дітям – Руслана Українка
Я не свята,а ви такі ,
Навіщо осуд та знущання?
Кидаєте в лице слова їдкі
Забули певно що таке прощення..
Своїм малятам душу я віддам,
Бо важливіше підкупів й багатства
Для всих дітей увага мам
Любові щирої блаженства…
Нехай одежа не нова,
Цукерки вам купляю я не часто
Але любов моя жива,
Для мене рідні ви як св’ято!
Автор: Руслана Українка