Поезія України

Сучасна українська поезія


Всі записи з ТЕГом: Вірші про дурнів

Краса природи в німоті…

Краса природи в німоті,
В її святім мовчанні,
Коли вона на самоті
Величить мироздання.
«Вся школа вчителем стоїть,» –
Казав Іван Франко,
Але застигла в якусь мить,

Приспав її сонько.
Що ж то за монстр отой сонько
І звідки тільки він узявся?
Здається, сонько той дурко,
Чи в школі не навчався?
Якщо навчався, то чому
Не поважає школи?
Чому Учительству всьому.
Жить не дає ніколи?

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Півняча перепона

Ти чув, що видумали люди? –
— Підсів до Півня Горобець. –
Двір завтра виметуть! Сміття уже не буде!
Тепер тобі й мені кінець!
— Спасибі, друже! Попередив вчасно!
Зоря вечірня скоро згасне,

Настане ніч,
Відома річ.
Поспати люди ляжуть до світанку,
Тоді пілюлю я підсуну їм гірку:
Візьму та й не скажу «кукуріку»!
І все! Не буде ранку! –
Надію покладай на розум, не горлянку.

Автор: Євген Васильченко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Заробив на квас

Високий осокір всихати починає.
Іван – сокиру в руки і рубає,
А думкою біжить в майбутній час:
«Садочком тішитиму душу,
Бо посаджу тут яблуню і грушу.
Ото чудовий в мене буде квас!»

Радіє чоловік і хекає з натуги.
Летять тріски, і ллється піт з чола.
Чорніють на сорочці мокрі смуги,
Граки базар звели на півсела.
Нарешті осокір почав хилитись набік
І впав… на хату, проломивши дах.
В Івана сльози на очах:
— От заробив на квас собі та бабі! –
Негаданий кінець у цім бою,
Бо коли знань і досвіду бракує,
Бажання голе справи не врятує
І пізно чухати потилицю свою.

Автор: Євген Васильченко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Ще б не чути!..

Перш ніж здати дім оцей
У експлуатацію,
Стіни випробуєм на
Звукоізоляцію.

Будівельнику сказав
Виконроб: Ей, Гнате!
Ми гукатимем, а ти
Слухай в тій кімнаиі.

Так. Зайшов? Ану: аго-ов!

Чути нас, юначе?

Той сміється:
Ще б не чуть?
Я в дірки вас бачу!

Автор: Володимир Чубенко; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Порада

Недоумкові дурний дає пораду:
Ти, коли собака злий, наступай із заду,
За хвоста його хапай і на себе смикай.
Тільки ж, брате, пам’ятай, все роби без крику,
І коли пес обернеться, плюй йому у пику.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua

Коли людьми керує дурень…

Коли людьми керує дурень,
Немає сенсу для обурень.

Автор: Генріх Акулов; сайт: http://www.poeziya-ukrainy.com.ua